іменем України
11 вересня 2024 рокуСправа №451/1165/24
Провадження № 3/451/679/24
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Семенишин О.З., розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого на АДРЕСА_1 , не є особою з інвалідністю, раніше до адміністративної відповідальності притягався 12.07.2023 Радехівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 18.08.2024 о 22 год 58 хв на вулиці Центральна, 15 у селі Хмільно Червоноградського району Львівської області керував незареєстрованим мотоциклом «SPARK» з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, водія від керування було відсторонено, у зв'язку з чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неприбуття суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с.14).
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ч. 1 ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даними статтями у судовому засіданні не є обов'язковою.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
При цьому суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст. 283 КУпАП виносить постанову.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується належними та допустимими відповідно до ст. 251 КУпАП доказами, що наявні в матеріалах справи, зокрема:
- Протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААД №917776 від 18.08.2024, з якого видно, що ОСОБА_1 , 18.08.2024 о 22 год 58 хв на вулиці Центральна, 15 у селі Хмільно Червоноградського району Львівської області керував незареєстрованим мотоциклом «SPARK» з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, водія від керування було відсторонено, у зв'язку з чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1,2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого видно, що від огляду на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, поведінка, що не відповідає обстановці, за допомогою алкотестера «Драгер 6820», ОСОБА_1 відмовився (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.08.2024, із якого видно, що ОСОБА_1 направлявся до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте останній від огляду відмовився (а.с.5);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення, серії ББА №598206 від 18.08.2024, з якої видно, що працівники поліції притягнули ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.6);
- довідкою Відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 18.08.2024, з якої видно, що відповідно до наявних баз даних, що входять до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», підсистеми «Пошук посвідчення водія», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія (а.с.7);
- довідкою Відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 18.08.2024, з якої видно, що згідно з наявних баз даних, що входять до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався (а.с.8);
- диском з відеозаписом (а.с.3).
Надані докази, не викликають у судді сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Процедура огляду водія на стан сп'яніння визначена положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
На підставі вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції №1452/735 від 9 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п. 2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
З оглянутого диску з відеофіксацією подій, що відбулися 18 серпня 2024 року, видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі добровільно і без примусу, тиску з боку працівників поліції чи упередженого ставлення до нього.
З огляду на вище викладене, огляд проведений відповідно до ст. 266 КУпАП.
Суд враховує, що працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Отже, саме таку поведінку суд і оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, і які не пов'язані з іншими обставинами.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року.
За таких обставин, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суддя вбачає в діях ОСОБА_1 ознаки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, суддя зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, у діях ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у діях ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Узагальнюючи вищенаведене, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та обставин справи, доходжу висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде згідно зі ст. 23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 із правопорушника необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 23, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доході бюджету - 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
СуддяСеменишин О. З.