Справа № 583/1425/24
1-в/583/122/24
"11" вересня 2024 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Охтирського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_3 , про приведення вироку щодо ОСОБА_4 у відповідність до вимог закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»
05.09.2024 року начальник Охтирського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним клопотанням, в якому посилається на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Охтирському районному секторі №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області з 07.05.2024.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024, дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподаткованих мінімумів громадян.
За вироком суду злочин скоєно 12.08.2023, вартість викраденого майна засудженим ОСОБА_4 складає 1526, 00 грн, що враховуючи норми законодавства України, виключає (скасовує) кримінальну відповідальність за ст. 185 КК України, оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи на 2023 рік був встановлений в розмірі 2684 грн.
З наведених підстав направляє матеріали до суду стосовно ОСОБА_4 для приведення судового рішення у відповідність до вимог Закону.
Представник органу з питань пробації в судове засідання не з'явився, подав заяву з проханням розглядати справу без їх участі, подання підтримав.
Прокурор надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення подання не заперечив.
ОСОБА_4 в суд не з'явився.
Дослідивши подання, суд доходить такого.
Судом встановлено, що згідно з вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області 29.03.2024 ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Загальна сума завданої матеріальної шкоди за вироком від 29.03.2024 становить 1526, 00 грн.
Вирок набув законної сили 30.04.2024.
Як було встановлено судом, засуджений перебуває на обліку в Охтирському районному секторі №3 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області як особа, яка відбуває покарання за вчинене діяння з 07.05.2024.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Так, 09.08. 2024 року набув чинності Закон №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП у редакції Закону 3886-IX передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП у редакції Закону 3886-IX встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ ПК, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 1 січня.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, ОСОБА_4 вчинив 18.08.2023 року.
Станом на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50% від його розміру становили 1342, 00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень ПК та Закону 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684 грн (1342*2=2684).
Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження загальна сума завданої шкоди складає 1526, 00 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого майна становила 1526, 00 грн, тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону 3886-IX та положень Податкового кодексу настає кримінальна відповідальність, суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону наявні підстави для звільнення засудженого від відбування покарання.
При цьому суд зауважує, що саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, враховуючи часткову декриміналізацію, введену новим Законом.
За таких обставин, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.03.2024 року.
Керуючись ст. 5 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд
Подання задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за ч.4 ст. 185 КК України вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_5