Справа № 129/322/23
Провадження № 1-кп/135/85/24
Іменем України
11.09.2024 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
По даній справі обвинувачений ОСОБА_6 тричі належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення повісток за адресою місця проживання. Однак, відмовившись отримувати повістки, обвинувачений в судове засідання жодного разу не з'явився, що потягло відкладення розгляду справи. Заяв про неможливість явки до суду, із зазначенням поважності причин, обвинувачений не подавав.
Явка обвинуваченого в судове засідання є обов'язковою.
Прокурор вважає доцільним застосувати привід обвинуваченого.
Захисник при вирішення питання щодо застосування заходів забезпечення у справі, поклалась на розсуду суду.
Потерпілий вважав доцільним застосувати заходи забезпечення для явки обвинуваченого.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд виходить з такого.
Відповідно до змісту ст.323 КПК України якщо у судове засідання не прибув за викликом обвинувачений, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, суд має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.
Згідно ч.1 ст.139 КПК України якщо обвинувачений не з'явився на виклик суду без поважних причин та не повідомив про причини свого прибуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обвинувачений не з?явився в підготовче судове засідання по справі, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи. Згідно проставленого повідомлення на поштових конвертах, якими обвинуваченому направлялись повістки, зазначено, що адресат відмовився від отримання поштового відправлення.
Крім того, суд враховує, що по даній справі обвинувачений раніше двічі також не зявлявся до суду, відмовлявся отримувати поштову кореспонденцію від суду із вмістом повістки.
При цьому суд враховує, що обвинувачений, який представлений захисником, достеменно обізнаний із перебуванням на розгляді суду кримінального провадження.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тривала неявка обвинуваченого до суду перешкоджала досягненню завдань і цілей кримінального провадження, несе ризики порушення розумних строків років.
Відповідно до частини 2 статті 28 КПК України забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покладено на суд. Чинним кримінальним процесуальним законодавством передбачені механізми, спрямовані на забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а саме - заходи забезпечення кримінального провадження (Розділ ІІ КПК України).
За приписами пункту 1 частини 7 статті 42 КПК України та частини 1 статті 323 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з частиною 3 статті 146 КПК України суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
Частина 1 статті 323 КПК України уповноважує суд постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.
Враховуючи, що метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості такого провадження, зважаючи, що обвинувачений жодного разу до суду не з'явився, причини неявки обвинуваченого є неповажними, відтак, суд вважає необхідним застосувати привід обвинуваченого та накласти на нього грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 140, 323 КПК України,
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_6 грошове стягнення в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 1514 грн.
Доставити приводом в зал судових засідань Ладижинського міського суду Вінницької області за адресою: вул. Енергетиків, 13, м. Ладижин Вінницької області, на 11 год. 00 хв. 27.09.2024 обвинуваченого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .
Копію ухвали для виконання в частині приводу направити до відділу поліції.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який бере участь у даному кримінальному провадженні.
При неможливості виконати привід письмово повідомити суд про причини невиконання.
Роз'яснити, що особа, на яку накладено грошове стягнення, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Суд може скасувати ухвалу при наявності обставин, які підтвердять поважність причин неявки в судове засідання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя