Справа № 604/1176/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/293/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжний захід
11 вересня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року,
Цією ухвалою задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку Азербайджанської РСР, місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, пенсіонера, інваліда 3 групи, одруженого, раніше несудимого,
запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло у період з 21:00 години до 06:00 години наступної доби, в межах досудового розслідування, тобто до 28 жовтня 2024 року з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1,2,3,8 ч.5 ст.194 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, старшим слідчим СВ відділення поліції №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024211100000148 від 26 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Відповідно до повідомлення про підозру, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, ОСОБА_8 , в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів» та «Положення про дозвільну систему», незаконно придбав бойовий припас, а саме: корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та запал до неї УЗРГМ-2, які в сукупності є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, яка являється бойовим припасом і надалі у період з невстановленої досудовим розслідуванням дати до 27.08.2024 року, діючи з прямим умислом, протиправно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, посягаючи на громадську безпеку, незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
27.08.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , по місцю проживання ОСОБА_8 працівниками поліції виявлено та вилучено: корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та запал до неї УЗРГМ-2, які в сукупності є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, яка являється бойовим припасом, а також інші предмети схожі на зразки вогнепальної зброї та бойових припасів різного зразка та калібру.
27.08.2024 року ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 28.08.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить скасувати ухвалу слідчого судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Апелянт посилається на те, що відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи №СЕ-19/120-24/9887-ВТХ від 28.08.2024, наданий на дослідження предмет схожий на корпус гранати з корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та наданий на дослідження предмет схожий на запал до гранати з запалом УЗРГМ-2, в сукупності являються гранатою, а саме наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5 та являється бойовим припасом.
Вказує, що на час розгляду клопотання вибухотехнічні експертизи та експертизи зброї по інших вилучених предметах тривають.
Вважає, що у кримінальному провадженні злочин, у якому підозрюється ОСОБА_8 , вчинений під час воєнного стану, що суттєво посилює ступінь тяжкості вчиненого.
Апелянт посилається на те, що судом не враховано правову природу злочину, передбаченого ст. 263 КК України та те, що його об'єктом є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв.
Апелянт посилається на те, що факт можливого призначення покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, як зазначалось у клопотанні, із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, вказує на те, що суспільний інтерес переважає принцип особистої свободи.
Зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги досліджені докази, які могли істотно вплинути на його висновки та вказав на належну процесуальну поведінку підозрюваного, шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати житло у період лише з 21:00 години до 06:00 години.
Звертає увагу на те, що відповідно до рішення Ради оборони області при Тернопільській обласній військовій адміністрації, станом на сьогодні, встановлено заборону для населення перебувати на вулицях чи в інших громадських місцях (комендантська година) у період з 00:00 год по 05:00 год, таким чином, суд фактично обрав підозрюваному у вчиненні тяжкого злочину запобіжний захід в сукупності лише чотири години домашнього арешту за добу.
Вказує, що слідчий суддя в ухвалі послався на обставини щодо стану здоров'я підозрюваного, які належними доказами не підтверджені в судовому засіданні.
Звертає увагу на те, що необхідність лікування підозрюваного та його родичів потребує суттєвих грошових витрат, що суттєво погіршує матеріальне становище сім'ї підозрюваного.
Наголошує на тому, що під час розгляду клопотання надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу , просить її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечили апеляційну скаргу, вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просять її залишити без змін, дослідивши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
З клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та за його вчинення законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років і, перебуваючи на волі, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Колегія суддів вважає, що слідчий-суддя, розглянувши вказане клопотання, вірно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, а також, з дотриманням вимог ст.196 КПК України правомірно ухвалив обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
При цьому було прийнято до уваги обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення та наявність можливого ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи дані обставини, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, слідчим суддею на підозрюваного покладено певні обов'язки.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги і те, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, виконує обов'язки покладені на нього слідчим суддею.
Щодо твердження прокурора про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з мотивів тяжкості вчиненого правопорушення, то з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (рішення “W. проти Швейцарії»), ризик переховування обвинуваченого від слідства і суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку.
Колегія суддів вважає правильними висновки слідчого судді про недоведеність стороною обвинувачення можливого ризику щодо вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки органом досудового розслідування не підтверджено негативну поведінку підозрюваного у громаді, не доведено його суспільну небезпечність.
При цьому слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 є учасником АТО, йому встановлена третя група інвалідності по захворюванню, пов'язаному з проходженням військової служби, проходить програму реабілітації інваліда від 15.02.2024 року.
Нових ризиків чи будь-яких характеризуючих відомостей про особу, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурором в апеляційній інстанції не наведено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді