Справа № 607/18700/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/290/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
10 вересня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю - прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року,-
Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання сторони обвинувачення задоволено. Застосовано щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 жовтня 2024 року включно. Визначено ОСОБА_7 розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. У випадку внесення застави покладено на ОСОБА_7 процесуальні обов'язки.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя виходив з того, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду необхідність обмеження права підозрюваного ОСОБА_7 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав вважати пред'явлену ОСОБА_7 підозру обґрунтованою, а також про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував молодого віку підозрюваного, незадовільного стану здоров'я, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, на утриманні родичів, дітей, має джерела доходу, ризики втечі недоведені, повідомлення про підозру не є обгрунтованим без СМЕ і визначив заставу в розмірі який перевищує межу для вказаної категорії злочинів, а також не встановив факт судимостей особи.
Адвокат звертає увагу, що слідчим суддею ризики, які передбачені ст.177 КПК України описані лише формально і не вказано в чому саме полягають дані ризики, що суперечить практиці ЄСПЛ зокрема у справі “Бойченко проти Молдови».
Також звертає увагу, що однією з підстав обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважає суворість покарання передбаченого за вчинення даного злочину, що суперечить вимогам практиці ЄСПЛ, зокрема у справі “Мамедова проти Росії».
Вважає, що судом першої інстанції не було враховано відповідну практику ЄСПЛ.
Заслухавши доповідь судді пеляційного суду, пояснення підозрюваного та доводи його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування цього запобіжного заходу слідчий суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених ст.177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, мотивувавши своє рішення наявністю зазначених в клопотанні ризиків, обґрунтованої підозри у вчиненні нетяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, та прийшов до обґрунтованого висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею ретельно перевірені.
Так, 26.08.2024 близько 08:00 год. командир №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_9 разом із поліцейським Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_10 , згідно графіку заступили на чергування у складі екіпажу «Юпітер-110» у форменому одязі із спецзасобами та табельною вогнепальною зброєю.
Надалі, 26.08.2024, о 18:20 год., під час несення служби, на службовий планшет екіпажу «Юпітер-110» надійшло сповіщення про надходження на лінію «102» повідомлення про самовільне залишення військовослужбовцем військової частини. Отримавши вказане повідомлення, ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 , виїхали на адресу: АДРЕСА_1 , де на той час перебував ОСОБА_7 , який дійсно перебував у СЗЧ.
Перебуваючи за адресою виклику, 26.08.2024 близько 18:45 год. ОСОБА_7 , через відчинене вікно квартири, яка знаходиться на першому поверсі вистрибнув на вулицю у двір будинку, де поводив себе неадекватно, нецензурно виражався, став справляти свої природні потреби у громадському місці, на зауваження припинити протиправні дії не реагував та поводився щодо працівників поліції агресивно. В подальшому, 26.08.2024 близько 19:13 год., у зв'язку з наведеним, ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , було прийнято рішення про застосування до ОСОБА_7 спецзасобів, а саме кайданків, згідно ст.45 Закону України «Про Національну поліцію» та доставлення до Тернопільське районне управління поліції ГУНП в Тернопільській області.
Надалі, 26.08.2024 близько 19:13 год. у ОСОБА_7 , під час перебування в дворі будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на завдання фізичного болю та тілесних ушкоджень працівнику поліції ОСОБА_9 , який в той момент виконував свої службові обов'язки та здійснював затримання ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на завдання фізичного болю та тілесних ушкоджень працівнику поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , 26.08.2024 близько 19:13 год., перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , під час вчинення активної фізичної протидії виконанню службових обов'язків поліцейськими, що здійснили його адміністративне затримання, умисно здійснив укус стегна лівої ноги поліцейського ОСОБА_9 , в результаті чого завдав останньому фізичного болю та спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді підшкірна гематома передньої поверхні лівого стегна (укус).
В результаті злочинної діяльності ОСОБА_7 , останнім порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади, особисту недоторканість поліцейського Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 під час виконання останнім покладених на нього службових обов'язків, передбачених Законом України «Про Національну поліцію»
27 серпня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у вигляді підшкірної гематоми передньої поверхні лівого стегна (укус).
В ході апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри є правильними, оскільки вони підтверджуються зібраними на цей час досудовим розслідуванням доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 26.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.08.2024; протоколом огляду відеозапису від 27.08.2024р., консультативним висновком спеціаліста №8056 про встановлення ОСОБА_9 за результатами його огляду лікарем діагнозу: підшкірна гематома передньої поверхні лівого стегна (укус).
За наведених обставин слідчий суддя визнав установленим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Таким чином, при вирішенні питання щодо вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що надані стороною обвинувачення докази на даному етапі розслідування дають достатні підстави вважати, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а тому пред'явлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою.
Аналізуючи доводи сторони захисту про відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України, колегія суддів приходить до переконання про їх необґрунтованість та погоджується із висновками слідчого судді про те, що в цьому кримінальному провадженні існують доведені стороною обвинувачення ризики, що передбачені:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваному у випадку доведеності його вини у вчинені нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, а тому усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин, він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний, будучи засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину, а також не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та високий ризик продовження ним протиправної поведінки.
З урахуванням установлених конкретних обставин інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та даних про його особу в сукупності з наявними ризиками, що передбачені ст.177 КПК, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування.
Викладені в оскарженій ухвалі висновки слідчого судді належним чином мотивовані, з наведенням обґрунтованих підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та належним чином мотивував своє рішення про відсутність підстав для застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів попередніх судимостей підозрюваного ОСОБА_7 в ході апеляційного розгляду не підтвердились, оскільки з наявних у матеріалах провадження письмової інформації ДІ МВС та клопотання слідчого, а також наданої прокурором копії вироку Тернопільського міськрайонного суду від 23.07.2024р., видно що відносно ОСОБА_7 11 листопада 2020 року було направлено до вказаного суду обвинувальний акт за ч.1 ст.296 КК і за цією статтею його засуджено вказаним вироком до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував молодий вік і незадовільний стан здоров'я підозрюваного, який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, на утриманні родичів, дітей, має джерела доходу не можуть слугувати достатнім стримуючим фактором для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а тому обрання ОСОБА_7 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Тому, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави для скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
На переконання колегії суддів, в даному випадку рішення слідчого судді щодо виду застосованого запобіжного заходу не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, на яку посилається в своїй апеляційній скарзі захисник.
Крім того, слідчий суддя одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення якої підозрюваний підлягає звільненню з під варти.
Разом з тим, як вбачається зі змісту оскарженої ухвали слідчий суддя неправильно визначив розмір такої застави.
Так, санкцією ч.2 ст.345 КК передбачено призначення покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Згідно ч.4 ст.12 КК нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведені вимоги закону і положення ч.3 ст.407 КПК України апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для скасування оскарженої ухвали слідчого судді, з постановленням апеляційним судом нової ухвали по суті клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зі встановленням розміру застави в межах, що визначені кримінальним процесуальним законом та з урахуванням вищенаведених обставин вчинення інкримінованого злочину, відомостей щодо майнового та сімейного стану підозрюваного та сукупності наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року відносно ОСОБА_7 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання сторони обвинувачення задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26жовтня 2024року, включно.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тернопільського апеляційного суду, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 42261572; Банк отримувача ДКСУ у м.Київ; рахунок отримувача UA828201720355269001000082849; призначення платежу: “застава за ОСОБА_7 у справі №607/18700/24, згідно ухвали Тернопільського апеляційного суду від 10.09.2024р.».
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 жовтня 2024року, включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_7 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді