Справа № 677/1397/24
Провадження № 1-кс/677/183/24
11 вересня 2024 рокум. Красилів
Слідчий суддя Красилівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, -
ОСОБА_3 звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області із скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб відділення поліції №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань його заяву про вчинення злочину від 30 липня 2024 року (ЄО № 3604).
Скаргу обґрунтовує тим, що 30 липня 2024 року він звернувся до відділення поліції №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України, проте його заява про вчинення злочину від 30липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесена не була. Вважає, що таку бездіяльність уповноважених осіб ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області протиправною, тому просить зобов'язати внести Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по його заяві про вчинення злочину від 30 липня 2024 року.
Скаржник у судовому засіданні скаргу підтримав.
Представник ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак відповідно до ст. 306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, дослідивши надані матеріали справи, слідчий суддя доходить таких висновків.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 30 липня 2024 року подав до ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області заяву про кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України відносно прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , яке полягає у тому, що ним 17 січня 2024 року, 13 лютого 2024 року, 19 лютого 2024 року, 22 лютого 2024 року, 28 лютого 2024 року, 13 березня 2024 року, 22 березня 2024 року, 25 березня 2024 року, 10 травня 2024 року було подано заяви, в яких, на його думку, вичинені кримінальні правопорушення, однак окружною прокуратурою жодна із його заяв внесена не була до ЄРДР, вважає таку діяльність прокуратури помстою за громадську позицію, така злочинна діяльність ОСОБА_4 спрямована на примушування його відмовитись від захисту будь-яких дій на захист своїх прав і свобод, атому такі його дії містять склад ст. 362 КК України.
Відповідно до відповіді начальника СД ВнП № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 16 серпня 2024 року заява ОСОБА_3 зареєстрована 30 липня 2024 року в ЄО за № 3604 та направлено за належністю до територіального управління ДБР у м. Хмельницькому.
Слідчим суддею двічі направлялись запити до територіального управління ДБР у м. Хмельницькому щодо надання інформації про результати розгляду даної заяви, однак станом на день ухвалення рішення відповідь так і не надійшла.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у повідомленні має бути зазначено конкретні відомі заявнику обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому воно полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин, але в той же час достатніми для попередній кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння, саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею КК).
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Ст. 364 КК України встановлює кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
На думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 від 30 липня 2024 року не містить жодних фактичних даних чи короткого викладу обставин, які б могли свідчити про можливе вчинення прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення.
Аргументи ОСОБА_3 зводяться в цілому до викладу змісту всіх попередньо поданих заяв, а також єдиного висновку, що не реєстрація таких заяв є помстою і тому покладає на ОСОБА_4 відповідальність за ст. 364 КК України.
Відомостей про те, що прокурор Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_4 використав службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої особи, ні заява про вчинення кримінального правопорушення, ні подальші додаткові пояснення ОСОБА_5 в судовому засіданні не містять.
По суті заява про вчинення кримінального правопорушення містить лише суб'єктивний виклад обставин та не містить відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми даними, обґрунтованими та допустимими доказами.
Окрім того, слід врахувати і те, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно. Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Зазначені скаржником відомості у даному випадку не є належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу, а відтак підстави для внесення відомостей до ЄРДР та задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303 - 307 КПК України,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 30 липня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено і оголошено 12 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1