465/6744/24
3/465/3053/24
Іменем України
11.09.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 17.08.2024 о 16 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , до якої висловлювався грубою нецензурною лайкою та словесно погрожував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 19.08.2024 о 17 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , до якої висловлювався грубою нецензурною лайкою та словесно погрожував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в суд повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст.268 КУпАП.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи строки розгляду даної категорії справ, тому вважаю, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 у суді підтвердила факти вчинення 17.08.2024 та 19.08.2024 з боку її батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відносно неї домашнього насильства психологічного характеру.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення, долучені до них матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно з ч.1 ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомісті.
У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №020224 від 27.08.2024;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №020225 від 27.08.2024;
- протокол прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17.08.2024;
- протокол прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27.08.2024;
- рапортом про повідомлення про подію від потерпілої в ЄО №16619 від 17.08.2024;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 17.08.2024;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 27.08.2024;
- особистими поясненням потерпілої ОСОБА_2 у суді.
Оцінюючи вищевказані докази, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини, суду не надано.
Крім цього, обставини, які б виключали провадження в справах, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Оскільки до суду надійшли дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то відповідно до ст.36 КУпАП, суддя об'єднує справи №465/6744/24 та №465/6746/24 в одне провадження та присвоює об'єднаному провадженню єдиний номер №465/6744/24.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує: характер вчинених ним правопорушень, його особу, ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, яка доведені повністю, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, наслідки вчинених ним правопорушень, тому вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, а також враховуючи на те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, а тому відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу.
Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, 268, 283, 284 КУпАП -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накласти на нього стягнення згідно з положеннями ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 605,60 гривень.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Кушнір Б.Б.