Справа №454/3143/24
"11" вересня 2024 р. Сокальський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокаль в спрощеному провадженні кримінальне провадження по обвинуваченню: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Піддубне, Сокальського району, Львівської області, громадянина України, розлученої, не працюючої, місце проживання - АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що Сокальським районним судом Львівської області 22 квітня 2024 року у справі №454/1495/24 за заявою ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису - ОСОБА_3 винесено обмежувальний припис строком дії 6 (шість) місяців, згідно якого останній заборонено: перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання(перебування), роботи, інших місць частого відвідування постраждалим; особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_3 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати його та в будь-який інший спосіб спілкуватися з ним; вести листування, телефонні переговори ОСОБА_4 або контактувати з ним через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, про що остання була належним чином повідомлена та ознайомлена.
Будучи ознайомленою із вимогами обмежувального припису ОСОБА_3 в період часу квітень - серпень 2024, діючи умисно, надалі продовжувала приходити та перебувати в житловому будинку в якому проживає ОСОБА_4 , контактувати з ним та всупереч обмеженням зазначеним у вищевказаному обмежувальному приписі, намагалася конфліктувати з постраждалим ОСОБА_4 .
Своїми діями, ОСОБА_3 порушила вимоги обмежувального припису, виданого рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 22 квітня 2024 року, а саме - перебуває у місці спільного проживання з постраждалим ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 та особисто, всупереч волі потерпілого спілкувалася з ним.
Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувальних приписів.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого нею кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1ст. 394 КПК України, за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами частини другої статті 381, 382 КПК України.
Суд, оцінивши кожен доказ на підтвердження встановлених обставин органом досудового розслідування, обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні нею кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена без сумніву.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ст. 390-1 КК України як умисне невиконання обмежувальних приписів.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченій, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального проступку, особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, раніше не судима, непрацююча, під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувала та не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченою проступку, особу винної, а також обставини справи, беручи до уваги пом'якшуючу покарання обставину, з метою виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень суд приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання передбаченого ст.390-1 КК України у виді пробаційного нагляду.
Цивільний позов не пред'являвся.
Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.390-1 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Згідно з ч.2, 3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбування покарання рахувати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Сокальський районний суд Львівської області.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий:ОСОБА_1