Справа № 462/7047/24
провадження 1-кс/462/1610/24
11 вересня 2024 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 16.08.2024 року про закриття кримінального провадження,
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді зі скаргою на постанову дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про закриття кримінального провадження. Покликається на те, що 16.08.2024 року дізнавачем СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності у даному випадку складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. При цьому зазначає, що копію постанови отримала 26.08.2024 року, поштовою кореспонденцією. В обґрунтування скарги посилається на те, що досудове розслідування проведено однобічно, упереджено, неповно з припущеннями, що свідчить про порушення вимог КПК України. Зазначення у постанові про закриття провадження, що згідно висновку експерта № 318 від 22.04.2024 року синці на лівому передпліччі утворилися від дії тупих предметів, ймовірно від металевої хвіртки, по якій потерпіла ОСОБА_3 стукала, спираючись на неї, є припущенням дізнавача, її суб'єктивною оцінкою. Крім цього, зазначає, що дізнавач ОСОБА_5 не виконала вказівки прокурора в частині проведення додаткової судово-медичної експертизи.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та її представник підтримали доводи наведені у скарзі, просили таку задовольнити та скасувати постанову про закриття кримінального провадження, зазначивши, що кримінальне провадження закрито безпідставно, а дізнавачем не було виконано усіх вказівок прокурора.
Дізнавач СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду скарги, не з'явилася в судове засідання, подала заяву про розгляд скарги без її участі, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги, а також скерувала на адресу суду матеріали кримінального провадження № 12024142390000233 від 22.04.2024 року.
Заслухавши пояснення скаржника та її представника, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 12024142390000233 від 22.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших актів законодавства. Зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України).
Відповідно до ст. 284 КПК України слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.Перевірка обставин події, викладених в заяві про кримінальне правопорушення, здійснюється слідчим, дізнавачем за допомогою процесуальних дій, у порядок і спосіб, передбачених розділом ІІІ КПК України.
Згідно ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Як зазначено у ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 215, 223 КПК України передбачено, що досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.Закон передбачає проведення таких слідчих дій: а) допит, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (ст. 224-226 КПК); б) пред'явлення для впізнання: особи (ст. 228 КПК), речей (ст. 229 КПК), трупа (ст. 230 КПК); в) обшук (ст. 233-236 КПК); г) огляд: місцевості, приміщень, речей та документів (ст. 237 КПК), трупа (ст. 238 КПК), огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК): д) слідчий експеримент (ст. 240 КПК); е) освідування особи (ст. 241 КПК); є) залучення експерта та проведення експертизи (ст. 242-243 КПК).
Згідно вимог ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Виходячи зі змісту ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Слідчим суддею встановлено, що постановою дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 16.08.2024 року дане кримінальне провадження № 12024142390000233 від 22.04.2024 року закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В ст. 284 КПК України чітко визначені підстави до закриття кримінального провадження.
Оскільки закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
В оскаржуваній постанові підставою для закриття кримінального провадження слідчий зазначив п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова дізнавача має бути вмотивована, однак ці вимоги процесуального закону при закритті кримінального провадження дотримані не були, оскільки в постанові про закриття кримінального провадження не надано оцінку всім обставинам, здобутим під час досудового розслідування. Зокрема, дізнавач не виконала письмову вказівку прокурора щодо проведення повторної судово-медичної експертизи з урахуванням допитів усіх очевидців події кримінального правопорушення, а також проведення слідчих експериментів із потерпілою ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_6 , під час якої звернути особливу увагу на механізм утворення тілесних ушкоджень в потерпілої ОСОБА_3 .
В постанові дізнавача про закриття кримінального провадження не в повній мірі обґрунтовано та не зазначено, на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій він прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість викладеного висновку в постанові дізнавача, а тому вважає недотриманими при винесенні оскаржуваної постанови вимоги ст. 2, 284 КПК України, в зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.303-307 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
скаргу задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 16.08.2024 року про закриття кримінального провадження.
Витребувані слідчим суддею матеріали кримінального провадження 12024142390000233 від 22.04.2024 року повернути СД ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 12.09.2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Оригінал ухвали.