ЄУН справи: 336/906/24
Номер провадження: 1-кп/336/721/2024
11 вересня 2024 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шостака, Сумської області, громадянина України, українця, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, який має середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постійне місце проживання не встановлено, раніше неодноразово засудженого:
- 23.07.2003 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, 69, 104, 76, 75 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та 6 місяців;
- 25.01.2005 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки та 5 місяців (вчинено під час іспитового строку), звільнений 21.02.2006 по УДО, не відбутий строк 1 рік 1 місяць 14 днів;
- 16.01.2007 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на основі ст. 71 КК України приєднати до вироку цього ж суду від 25.01.2005 у вигляді позбавлення волі строком 3 роки і визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, звільнений 14.10.20110 по відбуттю строку покарання;
- 06.07.2011 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці, звільнений 04.10.2011 по УДО, не відбутий строк 4 місяці 12 днів;
- 17.02.2020 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;
- 04.06.2021 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на основі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначити по вироку цього ж суду від 17.02.2020 остаточно до відбування покарання призначити 4 роки позбавлення волі, звільнений 05.04.2023 УДО, не відбутий строк 7 місяців 25 днів
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.309, ч.4 ст.186 КК України, -
17.11.2023 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання наркотичних засобів, знаходячись за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Базарна, у невідомої особи придбав паперовий згорток з наркотичним засобом «метадон», таким чином незаконно придбав наркотичний засіб для власного вживання без мети збути.
Продовжуючи свої умисні дії на незаконне зберігання та перевезення, без мети збуту, наркотичного засобу - «метадон» 17.11.2023 року, зберігаючи при собі паперовий згорток з наркотичним засобом «метадон», ОСОБА_4 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Анголенко», сів у маршрутне таксі № 9 та попрямував до зупинки громадського транспорту «Заводська», тим самим здійснив незаконне зберігання та перевезення наркотичного засобу «метадон».
18.11.2023 о 01 годині 03 хвилини, співробітниками поліції в ході огляду на підставі ухвали суду за правилами обшуку житла за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено паперовий згорток із речовиною білого кольору з поверхні столу, який ОСОБА_4 , добровільно видав з правої кишені штанів та поклав на кухонний стіл, яка згідно висновку експерта від 28.11.2023 року, є наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон», маса якого склала 0,08008 г. (в перерахунку на основну).
Окрім того, 15.01.2024, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Гортоп» по проспекту Моторобудівників у м. Запоріжжі, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, продовженого Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023, розуміючи, що його злочинні дії носять відкритий характер, за допомогою м'язів обох рук повалив на землю ОСОБА_6 , після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, дістав з лівої кишені куртки потерпілого його мобільний телефон Samsung Galaxy A12 чорного кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 та, утримуючи із собою викрадене майно, зник з місця вчинення злочину, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду, сума якої, відповідно до висновку експерта, становить 3 500 гривень 00 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. Суду пояснив, що він дійсно 17.11.2023 придбав у незнайомої особи паперовий згорток з наркотичним засобом «метадон» для особистого вживання. Мети збуту не було. Окрім того, 15.01.2024 перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Гортоп» по проспекту Моторобудівників у м. Запоріжжі повалив на землю ОСОБА_6 та дістав з лівої кишені куртки його мобільний телефон Samsung Galaxy A12 чорного кольору. Просив суд суворо не карати, у вчиненому розкаюється, засуджує свої дії.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої та дослідженням речових доказів.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує:
-за епізодом від 17.11.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту;
-за епізодом від 15.01.2024 за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, обвинувачений вчинив нетяжкий та тяжкий злочин.
Обставинами, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлені.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, зокрема за корисливі злочини, судимість у встановленому порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, який не працює, не має місця проживання, утриманців немає, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Суд також бере до уваги промову прокурора у судових дебатах, який просив призначити остаточне покарання із застосування положень ст.70 та ст.71 КК України, у вигляді мінімального покарання згідно санкції статті, ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні злочинів визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, активно сприяв розкриття злочину, щиро розкаявся у вчиненому, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого та засуджує свої дії.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення такої, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 , із застосуванням положень ст.70 та ст. 71 КК України, покарання у вигляді 7 років 1 місяця позбавлення волі.
Призначене судом покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Витрати, пов'язані із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи, в порядку ст.124 КПК України, необхідно покласти на обвинуваченого.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2024 ОСОБА_4 взято під варту в залі суду. Після чого обвинувачений утримувався під вартою на підставі відповідних судових рішень. Строк відбування покарання слід рахувати саме з 13.03.2024 - з моменту фактичного його затримання.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст.ст. 100, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком не відбутої частини покарання за вироком Шосткинським районним судом Сумської області від 04.06.2021, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , розраховувати з дня його фактичного затримання, тобто з 13.03.2024.
Речові докази: спец пакет №5845814, у якому перебуває наркотичний засіб - «метадон», масам якого склала 0,08008г, який зберігається в камері схову ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити; карта пам'яті MicroSD чорного кольору - залишити в матеріалах кримінального провадження; копія договору про надання фінансового кредиту та застави та посилання на відео з камер відеоспостережень, диск лазерних систем зчитування, на якому записано відео з камер відеоспостережень, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави витрати на залучення експерта на проведення судово-хімічної експертизи у сумі 1 434 грн. 28 коп.; за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 757 грн. 28 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1