Справа № 199/6804/24
(3/199/3242/24)
іменем України
12 вересня 2024 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., в залі суду в м. Дніпро, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого у будинку АДРЕСА_1 та проживаючого у будинку АДРЕСА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 1732 КУпАП, -
ОСОБА_1 19.08.2024 близько 20.15 години за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_2 , умисно висловлював фізичні погрози, а також нецензурно виражався у сторону своєї співмешканки гр. ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 1732 КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, будь - яких заяв чи клопотань від останнього не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства, вчиненого повторно протягом року, доведена в повному обсязі наявними в матеріалах провадження доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ №221810 від 19.08.2024;
-інформацією з рапорту поліцейського, з якого слідує, що ОСОБА_1 систематично вчиняє відносно своєї співмешканки гр. ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якого визначено високий рівень небезпеки;
-копією терміново заборонного припису серії АА №473407 відносно ОСОБА_1 строком на 10 діб;
-письмовою заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , у якій вона просила вжити заходів до її співмешканця ОСОБА_1 , який відносно неї вчиняє систематично домашнє насильство, а саме б'є, тягає за волосся;
-копією постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту стороком на 5 діб (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117773726 ).
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.1732 КУпАП, як такі що полягали у вчиненні домашнього насильства, вчиненого повторно протягом року.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважаю доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП, як вчинення, повторно протягом року, домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, зухвалу поведінку ОСОБА_1 , відносно до своєї співмешканки, що визначає відсутність у нього моральних цінностей, які становлять систему загальних правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 1732 КУпАП, виключно, у виді адміністративного арешту.
При призначенні саме даного виду стягнення, суд враховує і той факт, що ОСОБА_1 раніше вже притягався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, відносно своєї співмешканки. Однак ОСОБА_1 жодних висновків для себе не зробив та знову вчинив аналогічне правопорушення.
У зв'язку з цим, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення виключно у виді адміністративного арешту.
Призначення ж більш м'якого виду адміністративного стягнення, не буде сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що як джерело права суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Оскільки рішенням Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України», яке набуло статусу остаточного 30.01.2015 року та яким було констатовано порушення статті 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо негайного виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді арешту, вважаю за необхідне дану постанову про накладення стягнення у виді адміністративного арешту звернути до виконання після набрання нею законної сили, а строк адміністративного арешту відраховувати з моменту затримання особи.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1732 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1732 КУпАП, адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб.
Постанову звернути до виконання після набрання нею законної сили.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 , відраховувати з моменту його затримання.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 ( шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду міста Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик
12.09.2024