про залишення позовної заяви без руху
09 вересня 2024 року справа № 580/7247/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невірного розрахунку розміру підвищення грошового забезпечення та суми індексації-різниці позивача в місяці підвищення посадових окладів, березень 2018 року;
- встановити, що розмір підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 , у березні 2018 року склав 601,68 грн.;
- встановити, що розмір індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 , у березні 2018 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 склав 3861,47 грн.;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.07.2020;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача за період з 01.03.2018 року по 01.07.2020 року суму - 108245,72 грн.
Ухвалою судді від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1049/21 відповідач 02.05.2022 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018. Отже, про порушення своїх прав, а саме неналежний розмір індексації позивач знав 02.05.2022 після отримання від відповідача коштів. Заявою щодо надання їй інформації про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період позивач звернувся 26.06.2024 та лист відповідача датований 09.07.2024. Тобто, лише з 26.06.2024 позивач почав вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати йому індексації-різниці грошового забезпечення за вказані вище періоди. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеної вище інформації щодо індексації грошового забезпечення.
На підставі наведеного представник відповідача вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду та не подав заяву про його поновлення.
Розглянувши документи і матеріали, суддя вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, тому подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України та повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 по 01.07.2020, тому до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк звернення до суду.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду 23.07.2024, тому пропустив строк звернення до суду та не подав до суду клопотання про поновлення цього строку.
При цьому, суд приймає до уваги, що позивач 03.05.2022 отримав нараховану на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №580/1049/21 індексацію грошового забезпечення в сумі 83892,42 грн. за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року, та за період з 01.03.2018 по 01.07.2020 із застосуванням базового місяця березня 2018 року.
Не погоджуючись із нарахованою сумою індексації позивач звернувся до суду лише 23.07.2024. На дату звернення до суду до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк звернення, оскільки звернення має місце після набрання чинності вищенаведених змін до статті 233 КЗпП України.
Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу положень ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За наведених фактичних обставин та правового регулювання, позовна заява повинна бути залишена без руху для надання позивачу права позивачу подати до суду заяву про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В силу п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 160, 169, 240 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вищенаведених недоліків позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО