Провадження № 33/821/479/24 Справа № 703/2041/24 Категорія: ч.1 ст. 130, ч.2 ст.123 КУпАПГоловуючий у І інстанції Крива Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
06 вересня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., при секретарі Бєлан О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 703/2041/24 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , -
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 липня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, офіцера мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ч.2 ст.123 КУпАП, та відповідно до ст. 36 КУпАП йому призначено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; постановлено стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 коп.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 27 квітня 2024 року о 18 год. 41 хв. в м. Сміла по вул. Соборна керував автомобілем Ауді А6, д.н.з НОМЕР_1 , виїхав на залізничний переїзд під час увімкненого заборонного сигналу світлофору (незалежно від наявності та положення шлагбаума), чим порушив вимоги п. 20.5 (в) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч.2 ст.123 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 , 27 квітня 2024 року о 18 год. 41 хв., в м. Сміла по вул. Соборна, керував автомобілем Ауді А6, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною, такою, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якй просив закрити аміністративне провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з вісутністю в його діях події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційні вимоги мотивував тим, що докази, які містяться у матеріалах справи являються недопустимими, а отже протокол про адміністративне правопорушення відносно нього є незаконним.
Так, працівники поліції, підійшовши до належного йому автомобіля, не представились, не показали посвідчення та не пояснили причину відповідно до якої він мав виконувати їх накази. Крім того працівник поліції не повідомив його про те, які в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Працівниками поліції не було роз'яснено йому права обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, правові наслідки складання протоколу, суть обвинувачення та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а також не зафіксовано факт вручення йому направлення на медичний огляд, і ці порушення є на відеозапису події.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт послалася на КУпАП, Конституцію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, судову практику ЄСПЛ, інші нормативно правові акти.
Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Оскільки апелянт в апеляційній скарзі фактично оспорює постанову місцевого судулише в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому апеляційний суд не перевіряє вказану постанову щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.
Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Обґрунтування невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі, є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 000264 від 27.04.2024, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 27.04.2024 о 18-41 годині в м. Сміла, керував автомобілем AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с. 1);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 27.04.2024 про те, що він був присутнім у якості свідка при складанні адміністративних матеріалів щодо водія ОСОБА_1 , який відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер, а також у медичному закладі. Про відповідальність за ст. 130 КУпАП був попереджений, від підписів в протоколі та дачі пояснень відмовився в його присутності (а.с. 4);
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 27.04.24 згідно яких, в його присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі. Про відповідальність за ст. 130 КУпАП був попереджений, від підписів в протоколі та від дачі пояснень відмовився (а.с.5);
- даними відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 000264 від 27.04.24 на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та в медичній установі відмовився. Про таку відмову він також повідомив в присутності двох свідків. Також ОСОБА_1 було роз'яснено працівниками поліції про відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що останній повідомив, що наслідки розуміє. Більш того в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 пояснював, що вживав алкогольні напої (а.м. 8).
Дані відеозапису узгоджуються з іншими матеріалами справи, а тому підстав вважати його неналежним доказом у справі немає.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, а тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними.
Посилання апелянта на те, що працівники поліції, підійшовши до його автомобіля, не представилися, не пояснили причину відповідно до якої він мав виконувати їх накази, не повідомили його про те, які в нього ознаки алкогольного сп'яніння, не роз'яснили права та обов'язки, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, спростовуються даними відеозапису з бодікамер поліцейського.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 надав характеризуючі дані по місцю проходження служби, а також клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 в якому останній просить не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки він має посвідчення водія з категоріями В, С, D, D 1, великий досвід керування транспортними засобами, його служба полягає у постійному використанні та залученні транспорних засобів, а також їх доставкою до бойових підрозділів ЗСУ.
Вважаю, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною і призначення стягнення з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік є обов'язковим.
З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ч.2 ст.123 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка