11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 755/8037/21
провадження № 61-12104ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний Суд» звернувся з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року.
Разом із касаційною скаргою представник заявника подав клопотання про зменшення розміру судового збору, яке обґрунтовує тим, що розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги (19 612,80 грн) перевищує 5 % його сукупного доходу за попередній календарний рік. Зазначене обґрунтовує тим, що сукупний дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2023) склав 226 034,76 грн, 5 % доходу від якого становить 11 301,74 грн. На підтвердження зазначеного додає: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 року до 4 кварталу 2023 року, довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5, копію договору оренди житлового приміщення. Заявник просить зменшити суму судового збору за подання цієї касаційної скарги до суми 11 301,74 грн, яку заявник сплатив відповідно до квитанції від 29 серпня 2024 року № 93.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких
умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить
від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.
Верховний Суд зауважує, що для зменшення розміру судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для задоволення клопотання такої особи.
Верховний Суд вважає, що надані документи є недостатніми доказами на підтвердження скрутного майнового стану заявника.
Таким чином, наведені представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Особа, яка подає заяву про відстрочення/розстрочення/зменшення розміру/ звільнення від сплати судового збору, з урахуванням вимог статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази (наприклад, довідка про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду касаційної скарги, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка з органу Пенсійного фонду України, тощо) на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі.
Таким чином, заявнику необхідно надати належні документи на підтвердження права на зменшення розміру судового збору або доплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено на 2021 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року - 2 270,00 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
За наведених обставин судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить 19 612,80 грн (908,00 + 11 350,00 х 200 % х 0,8). З урахуванням вже сплаченої суми судового збору, доплаті підлягає 8 311,06 грн (19 612,80 - 11 301,74).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір» статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання про зменшення ОСОБА_1 розміру судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков