Справа №:755/2162/24
Провадження №: 4-с/755/97/24
про залишення скарги без розгляду
"03" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Катющенко В.П.
при секретарі: Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: суб'єкт оскарження - державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондар Олександр Дмитрович, стягувач - ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , на дії державного виконавця, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: суб'єкт оскарження - державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондар Олександр Дмитрович, стягувач - ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , на дії державного виконавця.
19.07.2024 до суду від представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» надійшла заява про залишення скарги без розгляду, у якій остання просить суд: скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондар Олександра Дмитровича у Виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про стягнення аліментів залишити без розгляду, провадження у справі закрити, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 дійшов висновку про необхідність оскарження розміру його заборгованості зі сплати аліментів згідно актуальної довідки-розрахунку від 09.05.2024 у ВП НОМЕР_1, відтак вирішив до початку розгляду справи по суті відкликати дану скаргу.
Стягувач, ОСОБА_2 , у судовому засіданні при вирішенні питання про залишення скарги без розгляду, у зв'язку із поданою скаржником заявою, покладалась на розсуд суду.
Скаржник, його представник та заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
При цьому, 26.07.2024 до суду від старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаря О.Д. надійшла заява про розгляд скарги у відсутність представника відділу.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, вислухавши позицію стягувача, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).
Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити заявнику, який просить не розглядати його вимоги по суті.
Аналогічна правова позиція висловлена 23.11.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21, провадження № 61-10292св22.
За таких обставин, вивчивши подану заяву, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_4 про залишення скарги без розгляду не суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства, а така вимога скаржника є його правом, тому заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: суб'єкт оскарження - державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондар Олександр Дмитрович, стягувач - ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , на дії державного виконавця - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 09.09.2024.
Суддя: