10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 520/3293/19
провадження № 61-11240ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя матеріали обладнання тощо, використані в процесі будівництва частини житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з коридору «1-1» площею 13,9 кв. м; кухні «1-2» площею 15,5 кв. м; санвузлу т.п. «1-6» площею 3,3 кв. м; коридору т.п. «1-7» площею 4,7 кв. м; житлової кімнати т.п. «1-8» площею 12,7 кв. м; житлової кімнати т.п. «1-9» площею 15,5 кв. м; тамбуру т.п. «1-10» площею 3,2 кв. м; гаражу під літ. «О»; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину матеріалів обладнання тощо, використаних в процесі будівництва частини житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з коридору «1-1» площею 13,9 кв. м; кухні «1-2» площею 15,5 кв. м; санвузлу т.п. «1-6» площею 3,3 кв. м; коридору т.п. «1-7» площею 4,7 кв. м; житлової кімнати т.п. «1-8» площею 12,7 кв. м; житлової кімнати т.п. «1-9» площею 15,5 кв. м; тамбуру т.п. «1-10» площею 3,2 кв .м; гаражу під літ. «О».
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 17 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Одеський апеляційний суд постановою від 25 червня 2024 року скасував рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2023 року та постановити нове, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності.
26 липня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Верховний Суд ухвалою від 15 серпня 2024 року поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, касаційну скаргу залишив без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Каверга Г. В. в системі «Електронний суд» подала заяву, у якій ціна позову у цій справі визначена у розмірі 232 326,00 грн, разом з доказами сплати судового збору за подання скарги у розмірі 4 646,52 грн.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову в цій справі становить 232 326,00грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов