Справа №:755/14889/24
Провадження №: 4-с/755/145/24
про залишення скарги без розгляду
"06" вересня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник - ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій державного виконавця, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 03.09.2024 надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник - ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій державного виконавця, яка 04.09.2024 була передано в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до заявлених вимог, скаржник просить суд:
1)визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Дєдової-Осипенко Валерії Юріївни щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 18.06.2024, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1
2)зобов'язати старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дєдову-Осипенко Валерію Юріївну здійснити повторний розрахунок заборгованості аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, за весь період стягнення аліментів, з щомісячним урахуванням всіх доходів боржника, в тому числі: щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями; додаткової винагороди, яка виплачується боржнику як військовослужбовцю Служби Безпеки України, на період дії воєнного стану.
3)зобов'язати старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дєдову-Осипенко Валерію Юріївну під час здійснення повторного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів врахувати реально стягнений розмір аліментів за січень 2024 року, відповідно до виписки по картковому рахунку від 11.08.2024.
Мотивуючи скаргу, ОСОБА_1 посилається на те, що 10.04.2024 як стягувач у виконавчому провадженні звернулася до державного виконавця із заявою, в якій просила здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, за період з 13.05.2011 до квітня 2024 року, з урахуванням всіх доходів боржника, в тому числі: щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями; додаткової винагороди, яка виплачується боржнику як військовослужбовцю Служби Безпеки України, на період дії воєнного стану. Розгляд заяви був надмірно тривалим. Державним виконавцем не було надано відповіді за результатами розгляду заяви. 10.08.2024 засобами поштового зв'язку надійшов розрахунок заборгованості зі сплати аліментів року від 18.06.2024, що підтверджується інформацією за трек-номером відправлення, яка відображається на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта». Вказала, що із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 18.06.2024 не погоджується, відтак звертається до суду із даною скаргою. Зазначила, що перебіг процесуального строку для подання цієї скарги розпочався 11.08.2024 та спливає 20.08.2024.
Таким чином, скаржницею оскаржується розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 18.06.2024 складений старшим державним виконавцем Дєдовою-Осипенко В.Ю. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3737/11 виданого 30.01.2015.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Як роз'яснено в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Мотивуючи скаргу, в частині строків, скаржниця зазначила, що перебіг процесуального строку для подання цієї скарги розпочався 11.08.2024 та спливає 20.08.2024. Водночас дана скарга була надіслана до суду 29.08.2024, що підтверджується відомостями, що містять на конверті АТ «Укрпошта» та отримана судом 03.09.2024, про що свідчить відбиток штампу Дніпровського районного суду м. Києва. Наведене у сукупності свідчить про пропуск скаржником встановленого десятиденного строку для звернення до суду від дня, коли особа дізналася про порушення її права або свободи.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
На підтвердження поважності причин пропуску строку зі скаргою до суду та неможливості звернутися до суду у встановлений законодавством строк скаржником до суду будь-яких обґрунтувань не наведено, не заявлено клопотання про поновлення такого строку, як і не надано жодних доказів на підтвердження причин пропуску строку для звернення до суду зі скаргою.
За вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи вищевикладене, суддя доходить висновку про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник - ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій державного виконавця, через пропуск строку на звернення до суду із скаргою.
Керуючись ст.ст. 120, 126, 127, 260, 353, 447-449 ЦПК України, суддя -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник - ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій державного виконавця - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: