Справа №:755/18150/21
Провадження №: 2-з/755/243/24
"09" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Гаврилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення, подану представником - адвокатом Балаєвою Л.А. в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та свідоцтв про право на спадщину, скасування записів про державну реєстрацію, витребування безпідставно набутого майна та стягнення коштів в рахунок відшкодування вартості майна за недійсними правочинами, -
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та свідоцтв про право на спадщину, скасування записів про державну реєстрацію, витребування безпідставно набутого майна та стягнення коштів в рахунок відшкодування вартості майна за недійсними правочинами.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
Вжиті заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на 373/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16525080000;
- накладення арешту на 373/1000 часток садового будинку загальною площею 788,7 кв.м., житловою площею: 248.3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16514580000;
- заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії направлені на зміну власника майна щодо наступного нерухомого майна: 373/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16525080000 та 373/1000 часток садового будинку загальною площею 788,7 кв.м., житловою площею: 248.3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16514580000.
10 липня 2024 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення, подана представником - адвокатом Балаєвою Л.А., яка передана в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 липня 2024 року. В поданій заяві відповідач просить суд у зв'язку із застосуванням забезпечення позову в справі №:755/17258/21, застосувати зустрічне забезпечення позову в справі №755/18150/21 в розмірі 240 732,00 грн задля забезпечення покриття збитків відповідача та для того, щоб спір був вирішений по суті якомога швидше.
Заява про застосування заходів зустрічного забезпечення обґрунтована тим, що будинок знаходиться під арештом три роки і власник позбавлений майнових прав. Зловживання позивачем своїми правами порушує майнові права відповідача та спричиняє йому збитки у вигляді несплаченого податку на нерухомість, непогашення боргів по кредитній картці, непогашення боргів за комунальні послуги та нарахування пені за несплачені послуги, нарахування процентів по несплачених кредитам. В заяві також зазначено, що на побудову будинку відповідач брав кредит у трьох банках та витратив кошти від продажу іншого будинку. Крім того, відповідач витратив багато коштів на лікування та має непогашені борги. Також відповідач зазначає, що діти колишнього подружжя з матір'ю проживають в будинку, який належить відповідачеві, він сплачує за дітей та колишню дружину комунальні платежі, за які наявна заборгованість. Реструктуризовану суму заборгованості за цими платежами відповідач заплатить, хоча й не може проживати в будинку, яким йому належить, та змушений орендувати житло. Відповідачем в інтересах сім'ї було придбано оргтехніку в кредит та з нього стягуються борги. Також відповідач має борги за податками за зайві квадратні метри, сума яких за три роки збільшиться втричі та становитиме 240 000,00 грн. Також збільшуються проценти за сумою кредиту. На переконання відповідача, дії позивача по затягуванню розгляду справи спрямовані на неможливість виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які спричинені забезпеченням позову. Враховуючи, що відповідач несе збитки, він просить застосувати заходи зустрічного забезпечення, оскільки дії позивача по затягуванню розгляду справи можуть зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови в позові позивачу.
За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень та із системи документообігу суду «Д-3», судом було встановлено наступне.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року відмовлено у прийнятті заяви позивача ОСОБА_2 про зміну предмету позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року визнано вважати неподаною та повернуто апелянту.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/18150/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення коштів.
На виконання ухвали Верховного Суду від 23 квітня 2024 року, 21 травня 2024 року справу було направлено до Верховного Суду.
У зв'язку із викладеним вище, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 липня 2024 року розгляд заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення позову, поданої представником - адвокатом Балаєвою Л.А., - відкладено до повернення матеріалів справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та свідоцтв про право на спадщину, скасування записів про державну реєстрацію, витребування безпідставно набутого майна та стягнення коштів в рахунок відшкодування вартості майна за недійсними правочинами, до Дніпровського районного суду міста Києва.
Листом від 23 серпня 2024 року матеріали справи повернуто з Верховного Суду та 06 вересня 2024 року передано головуючому у справі.
Згідно положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1-3 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Предметом спору в справі є визнання недійсними договорів купівлі-продажу та свідоцтв про право на спадщину, скасування записів про державну реєстрацію права власності, витребування безпідставно набутого майна та стягнення коштів в рахунок відшкодування вартості майна за недійсними правочинами.
При постановленні судом ухвали про забезпечення позову за зверненням позивача суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.1 та 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
З точки зору ч.1 ст.154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Тобто, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд, яка викладена в постанові в справі №753/2380/18-цз від 19 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.
За змістом ч. 4, 5 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З матеріалів справи не вбачається, що спірне нерухоме майно: 373/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16525080000; 373/1000 часток садового будинку загальною площею 788,7 кв.м., житловою площею: 248.3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16514580000, вибуло з володіння та користування відповідача.
Якщо відповідач вважає, що позивач та діти незаконно проживають в спірному садовому будинку, він не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом.
Також відповідач не позбавлений можливості у позовному провадженні ставити питання про стягнення комунальних платежів з осіб, за яких ним були оплачені комунальні послуги.
За матеріалами справи не встановлено, що вжите судом забезпечення позову про накладення арешту на майно та про заборону державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії направлені на зміну власника майна будь-яким чином впливає або може вплинути на несплату відповідачем податку на нерухомість, як і на непогашення боргів по кредитних зобов'язаннях.
Відповідач стверджує, що не може проживати у спірному майні та змушений орендувати житло. Проте вжиті судом заходи забезпечення позову жодним чином не обмежують прав відповідача, як власника, на володіння та користування спірним майном.
За таких обставин суд вважає, що невжиття заходів зустрічного забезпечення не порушить прав заявника, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки доказів на підтвердження обставин, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, не надано.
Крім того, суд зважає на те, що відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Враховуючи це та викладене вище, суд вважає безпідставними посилання заявника на те, що в разі невжиття судом заходів зустрічного забезпечення дії позивача по затягуванню розгляду справи можуть зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 149, 150, 154, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задоволені заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення, поданої представником - адвокатом Балаєвою Л.А., - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки, встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: