ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15596/23
провадження № 1-кп/753/1010/24
"11" вересня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6
під час судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020002811 від 20.07.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорнобиль
Київської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 К України,
встановив:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України, надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 05 вересня 2023 року.
Наразі вказане кримінальне провадження перебуває на стадії допиту потерпілого.
Під час судового засідання, яке відбулось 11 вересня 2024 року, прокурором було заявлене клопотання про притягнення до відповідальності за неявку в судове засідання потерпілого ОСОБА_7 , який був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, та накладення на нього грошового стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні, обговоривши вказане клопотання, заслухавши сторони захисту та потерпілого, які не заперечували проти накладення на ОСОБА_7 грошового стягнення, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 57 КПК України потерпілий зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття. Якщо потерпілий, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Як встановлено судом, потерпілий ОСОБА_7 викликається у судові засідання з травня місяця, про дату судового засідання був належним чином повідомлений засобом телефонного зв'язку та sms-повідомлення, але до суду не прибув. Прокурор під час судового засідання також наголошував, що потерпілий був ознайомлений із датою проведення розгляду справи.
Зважаючи на те, що судом було встановлено факт виклику потерпілого у судове засідання у встановленому КПК України порядку, а також обставини, які стали підставою для такої неявки, необхідно з'ясувати чи є така причина поважною у розумінні КПК України.
Приписами ст. 138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної особи у судове засідання. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами.
Суд бере до уваги проходження служби потерпілим у полку поліції особливого призначення та обставини, пов'язані із повномасштабною війною, розпочатою російською федерацією проти України, введеним воєнним станом на території України, що має наслідком наявність додаткових безпекових ризиків для учасників кримінального провадження.
Водночас потерпілий ОСОБА_7 у судові засідання викликався щонайменше тричі та на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання жодного документу не надав. Така поведінка потерпілого призводить до затягування судового розгляду.
На підставі викладеного, судом не встановлено поважних причин його неприбуття у судові засідання.
Отже, ОСОБА_7 , який є потерпілим у цьому кримінальному провадженні, не виконав свого процесуального обов'язку.
Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення (ч. 3 ст. 146 КПК України).
Суд зазначає про те, що неприбуття потерпілого спричиняє відкладення і затримки у розгляді справи та ставить під загрозу право обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні на розгляд провадження у розміні строки, і суд уважає, що штраф в мінімальному та середньому розмірі не буде достатньою мірою відповідальності, а тому лише грошове стягнення в розмірі 2 прожиткових мінімумів буде пропорційною мірою відповідальності потерпілого за неприбуття на виклик суду.
Враховуючи, що потерпілий зобов'язаний з'являтися до суду, однак вказаний обов'язок потерпілим ОСОБА_7 не виконується, що тягне за собою відкладення судового розгляду у провадженні, з огляду на розумні строки, суд вважає необхідним накласти на потерпілого грошове стягнення.
Керуючись ст.ст. 57, 139, 314 КПК України суд,
постановив:
Накласти на потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошове стягнення за неприбуття за викликом до суду без поважних причин у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень).
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.
Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_8