Справа № 752/14368/20
Провадження № 2-а/752/14/24
Іменем України
22 січня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сержанта поліції третього батальйону сьомої роти Управління патрульної поліції в м .Києві Трофімова Юрія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченя безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
до Голосіївського районного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства надійшов позов ОСОБА_1 в якому вона просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 2826623 від 15.07.2020 року, винесену поліцейським третього батальйону сьомої роти Управління патрульної поліції в м .Києві Трофімовим Ю.С. про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 15.07.2020 року відносно неї працівником поліції було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 15.07.2020 року водій, керуючи транспортним засобом марки Lexus nx д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила рух по смузі громадського транспорту позначеного дорожнім знаком 5.11, чим порушила п. 17.1 ПДР України. Даною постановою на позивача накладено адміністративний штраф у розмірі 510,00 грн.
Водночас, позивач зазначає, що 15.07.2020 року керуючи транспортним засобом марки Lexus nx д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у правому ряду за смугою громадського транспорту по бульв. Шевченка, її зупинив поліцейський, який вийшовши на крайню праву смугу дорожнього руху, що поряд зі смугою для громадського транспорту, жестикуляцією наказав їй зупинитися, тобто за твердженням позивачки змусив її перелаштуватися з крайньої полоси на крайню праву полосу та далі на смугу громадського транспорту та безпідставно звинуватив його у порушенні вимог п.п. 5.11 та п. 17.1. Правил дорожнього руху та прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченя безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Посилаючись на ту обставину, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, останній просить скасувати дану постанову інспектора поліції. Також, зазначає, що при винесенні постанови не були враховані вимоги ст. 268 КУпАП, що визначає права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Вказує, що відповідач не ознайомив позивача з його правами.
11.01.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. При цьому, від відповідача надійшов відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.07.2020 року прийнято постанову серії ЕАМ № 2826623 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення вимог ч. 3 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 510 грн.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР), зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 17.1 ПДР України, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 122 КУпАП.
Відповідно до частин 2-5 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі по тексту - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі регулює Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015.
Відповідно до положень розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, розглядаючи дану справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Однак, відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено доведений на його думку факт зупинення автомобіля позивача на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.11.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів та не доведено факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 122 КпАП України, ст.ст. 2, 19, 132, 134, 241-251 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора сержанта поліції третього батальйону сьомої роти Управління патрульної поліції в м. Києві Трофімова Юрія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченя безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.
Постанову серії ЕАМ № 2826623 від 15.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КпАП України.
Суддя К.Г.Плахотнюк