Справа № 752/16215/24
Провадження №: 1-кп/752/2068/24
05 вересня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12024100000000701 від 10.06.2024, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Харків, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, незаміжньої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, з угодами про визнання винуватості від 31 липня 2024 року, укладеними між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 , між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12024100000000701 від 10.06.2024.
Так, відповідно до змісту обвинувального акту та угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 307 КК України.
За даними досудового розслідування, всупереч нормам чинного законодавства, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.04.2023, ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, вирішили утворити та очолити внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне злочинне об'єднання - злочинну організацію, метою діяльності якої має стати вчинення систематичного незаконного переправлення через митний кордон на територію України, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, на території міста Києва, Київської області та інших регіонах України, з метою особистого протиправного збагачення наркотичних засобів, обіг яких обмежено, а саме: кокаїну; особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої забороненої - МДМА; психотропної речовини обіг якої обмежено - кетамін; особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - псилоцин; особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС; особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс; психотропної речовини, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам; психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
Також, з метою забезпечення існування та функціонування злочинної організації ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановлені досудовим розслідуванням особи спільно розробили єдиний злочинний план, спрямований на безперешкодне, протягом невстановленого досудовим розслідуванням проміжку часу, але не пізніше ніж з 08.04.2023 до 19.12.2023, систематичне переміщення через митний контроль кордону України з приховуванням від митного контролю наркотичних речовин та психотропних засобів, їх придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також незаконний збут шляхом передачі із рук в руки, та поштовими відправленнями через загальновідомі поштові компанії. Даний злочинний план включав у себе розподіл ролей та функції кожного із учасників злочинного об'єднання на кожному етапі реалізації злочинного умислу, з метою незаконного збагачення організаторів та учасників злочинної організації, що у подальшому стало єдиним джерелом їх доходів.
Водночас, ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами усвідомлювали, що оскільки вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, самостійно реалізувати свій злочинний умисел вони не зможуть, така протиправна діяльність потребує чітких та узгоджених дій, значної кількості людей.
Забезпечуючи стійкість злочинної організації, керованість і тривалість намічених злочинних дій, ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановлені досудовим розслідуванням особи використовували для відбору кандидатів їх особисті якості - лідерські навички, схильність до вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, набуті ними навички під час скоєння таких злочинів, умови їх життя, зв'язки (у тому числі серед осіб, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини), здатність до підпорядкування, наявність серед наркозалежних осіб перевірених джерел збуту тощо.
Таким чином, у різний період часу при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, з метою підтримання внутрішньої і зовнішньої стійкості, ієрархії злочинної організації ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановлені досудовим розслідуванням особи залучили до її складу: ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-4, ОСОБА-5, ОСОБА-6, ОСОБА-7, ОСОБА-8, ОСОБА-9, ОСОБА-ІО, ОСОБА-11, ОСОБА-12 (досудове розслідування відносно яких здійснюється в окремому провадженні), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які утворили злочинну організацій, що складається із двох структурних частин, при цьому вся її ієрархія побудована по вертикалі у три ієрархічні ланки із чітким розподілом ролей.
Вищевказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, за попередньою змовою зорганізувавшись у внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне об'єднання, метою діяльності якого є вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, що вимагає ретельної, довготривалої підготовки, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника злочинної організації, маючи єдині наміри щодо вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, підтримуючи між собою міцні внутрішні зв'язки, встановили чіткі правила поведінки у середині ієрархічного злочинного об'єднання, керівниками якого визнано ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, свідомо виконували всі їх вказівки.
Ієрархію злочинної організації ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановлені досудовим розслідуванням особи забезпечували за рахунок її стабільного стійкого та згуртованого складу, централізованого підпорядкування учасників її керівникам, неухильного дотримання єдиних, загально визначених та обов'язкових для всіх правил поведінки, ретельного планування злочинної діяльності, чіткого розподілу ролей на кожному із етапів, визначеного алгоритму дій організаторів та інших учасників під час можливого викриття протиправної діяльності правоохоронними органами, домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь- який час, розподілом коштів, отриманих від протиправної діяльності між учасниками злочинної організації.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи спільно, зайняли першу (найвищу) ланку у створеній ними злочинній організації, згідно чого їм, як організаторам злочинної організації та найвищим керівникам повинні підпорядковуватись всі інші її учасники, які повинні були безумовно, чітко і своєчасно виконувати всі вказівки, настанови та вимоги.
При цьому саме ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановлені досудовим розслідуванням особи, як організатори, визначали напрямки злочинної діяльності, здійснювали її планування і доводили іншим учасникам, координували їх дії згідно ієрархічної побудови організації', приймали рішення про включення до складу злочинної організації або виключення із неї конкретних учасників, здійснювали контроль за діяльністю останніх.
До другої структурної частини в злочинній організації, увійшли:
Активні учасники злочинної організації з кола довірених осіб найближчого оточення організаторів такі як:
ОСОБА-10 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), що згідно відведених йому функцій є «правою рукою» та довіреною особою ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), який порадами, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяв вчиненню кримінальних правопорушень, безпосередньо вчиняв кримінальні правопорушення, а також переховував знаряддя та засоби вчинення кримінальних правопорушень чим сприяв приховуванню вчинених злочинів. У відповідності до розробленого плану злочинної діяльності злочинної організації, діючи спільно із іншими учасниками злочинної організації, мав виконувати наступні обов'язки:
- перевезення ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), на власному транспортному засобі до місць отримання пакунків із наркотичними засобами та психотропними речовинами, та до місць зберігання зазначених речовин використовуючи маневри та маршрути які могли б викрити та заплутати працівників правоохоронних органів та інших осіб, що можуть проводити спостереження;
- фасування та допомога у фасуванні ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), наркотичних засобів та психотропних речовин;
- придбання, зберігання, а також незаконний збут шляхом передачі із рук в руки між ним та ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), з метою подальшого збуту учасникам злочинної організації та кінцевим споживачам;
- безпосередня допомога ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) у всіх діях пов'язаних із злочинною діяльністю злочинної організації до якої входять інші учасники;
та ОСОБА-9 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), яка перебувала у прямому підпорядкуванні організаторів злочинної організації що згідно відведених їй функцій діючи спільно із іншими учасниками злочинної організації, у відповідності до розробленого плану злочинної діяльності злочинної організації мала виконувати наступні обов'язки:
- здійснювати "оптове", тобто у великих та особливо великих розмірах придбання, перевезення та пересилання з метою збуту та збут наркотичних речовин безпосередньо за вказівками організаторів злочинної організації;
- безпосередньо приймати участь у незаконній діяльності злочинної організації;
- у подальшому самостійно здійснювати фасування, роздрібний збут кінцевим споживачам наркотичних засобів на території м. Києва та інших областей України;
- підшуковувати наркозалежних осіб, які користувались довірою та незаконно збувати наркотичні засоби, шляхом передачі "із рук у руки", за що отримувати кошти від наркозалежних осіб, які у подальшому розподілялись з учасниками злочинної організації.
Керівники структурних частин, що входять до складу злочинної організації, яким ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи спільно, визначили їх роль найбільш довірених осіб, та які безпосередньо підпорядковувались тільки організаторам, а саме: ОСОБА-2, та ОСОБА-3 (досудове розслідування відносно яких здійснюється в окремому провадженні), що згідно відведених їм функцій діючи спільно із іншими учасниками злочинної організації, у відповідності до розробленого плану злочинної діяльності злочинної організації мали виконувати наступні обов'язки:
- підшуковувати і залучати до злочинної діяльності безпосередніх виконавців (збувачів) та нових осіб;
- контролювання їх подальшої діяльності;
- доводити підпорядкованим учасникам злочинної організації плани вчинення злочинів та контролювати їх виконання;
- безпосередньо керувати особами, що займають третю структурну частину у злочинній організації, яких використовували безпосередньо для вчинення злочинів;
- забезпечувати зовнішню безпеку існування та діяльності злочинної організації, шляхом недопущення викриття злочинної організації чи розголошення будь-яких відомостей щодо її діяльності;
- збирати та передавати безпосередньо організаторам кошти, одержані від збуту наркотичних засобів та психотропних речовин або переводити їх у крипто-валюту через третіх осіб з метою подальшої легалізації та розподілення коштів;
- контролювати безперебійне постачання наркотичних засобів та психотропних речовин;
- організовувати фасування та подальший збут наркотичних засобів та психотропних речовин;
- здійснювати придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та збут наркотичних засобів і психотропних речовин на території м. Києва, Київської області та інших областях України;
До третьої структурної частини у ієрархії в злочинній організації, що у свою чергу розподілялось на окремі структурні частини (керівниками яких є ОСОБА-2, та ОСОБА-3 (досудове розслідування відносно яких здійснюється в окремому провадженні), створеної ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановленими досудовим розслідуванням особами, увійшли наступні особи: ОСОБА-4, ОСОБА-5, ОСОБА-6, ОСОБА-7, ОСОБА-8, ОСОБА-11, ОСОБА-12 (досудове розслідування відносно яких здійснюється в окремому провадженні), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які поділяли погляди щодо можливості вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин з метою особистого збагачення, які підпорядковувались особисто керівникам окремих груп злочинної організації, безпосередньо вчиняли злочини відповідно до відведеної їм ролі та розробленого плану вчинення злочинів та на яких покладались наступні обов'язки:
- придбання, перевезення наркотичних засобів від місць фасування та до місць зберігання, подальшого фасування наркотичних засобів та психотропних речовин або місць збуту,
- перевезення та передача або пересилання з метою збуту, розфасованих наркотичних засобів та психотропних речовин споживачам,
- безпосередній збут наркотичних засобів та психотропних речовин, передача грошових коштів, одержаних від збуту наркотичних засобів та психотропних речовин керівникам злочинних організацій,
- звітування перед керівниками злочинних організацій щодо обсягів реалізованих наркотичних засобів та психотропної речовини, а також необхідністю її поповнення;
- підшуковувати наркозалежних осіб, які користувались довірою та незаконно збувати наркотичні засоби та психотропні речовини, шляхом передачі "із рук у руки" наркотичних засобів, психотропних речовин, за що отримувати кошти від наркозалежних осіб, які у подальшому передаються керівникам злочинних.
Встановлено, що наркотичні засоби та психотропні речовини потрапляли на територію України із Королівства Іспанія та Італійської Республіки за допомогою міжнародних поштових відправлень, для приховування вмісту яких, постачальники здійснювали пакування наркотичних засобів поміщаючи їх у предмети побутової техніки (кавові машини, музичні програвачі, великі портативні аудіо-системи). Розповсюджували на території України за допомогою приватних логістичних перевізників під вигаданими анкетними даними отримувачів.
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що у період часу з 08.04.2023 по 19.12.2023, створена ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинна організація, під керівництвом організаторів вчинила ряд особливо тяжких злочинів, пов'язаних із переправленням через митний кордон на територію України, придбанням, зберіганням, перевезенням та пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, зокрема:
-наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн,
-особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА,
-психотропної речовини обіг якої обмежено -кетамін,
-особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - псилоцин,
-особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4- ММС,
-особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс,
-психотропної речовини, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам,
-психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи відповідно до спільно розробленого та відомого всім учасникам злочинної організації, створеної та очолюваної ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами плану, згідно відведеної безпосередньо їм ролі, 05.09.2023, приблизно 18:13 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, отримали від вищестоящих ланок злочинної організації, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), загальною масою близько 6 г, з яких відібрано зразок, в якому за висновком експертизи міститься 0,014 г особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА, у кількості 10 таблеток, та почали зберігати з метою збуту. Після чого, 06.09.2023 не пізніше 14:26 год., ОСОБА_5 , здійснила перевезення вказаної речовини до відділення № 361 ТОВ "Нова пошта", що за адресою: м. Київ, пр. Науки, 1, де сформувала ТТН №59001018729572, збула невстановленій досудовим розслідуванням особі (кінцевому споживачу).
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи відповідно до спільно розробленого та відомого всім учасникам злочинної організації, створеної та очолюваної ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами, плану, згідно відведеної безпосередньо їм ролі, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19.12.2023, діючи умисно, повторно, отримали від вищестоящих ланок злочинної організації особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, вагою не менше 0,52 г., небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - МДМА, вагою не менше 1,543 г., та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, вагою не менше 4,771 г., перевезли до місця власного проживання за адресою: АДРЕСА_2 та почали зберігати з метою збуту.
Отже, створена ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинна організація завдяки розробленим її учасниками заходам убезпечувала себе від викриття і діяла з невстановленого досудовим розслідуванням часу, але не пізніше 08.04.2023 на території міста Київ, Київської області та інших регіонах України, та припинила своє функціонування у зв'язку із її викриттям правоохоронними органами.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підозрюються в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.
Крім того, за версією сторони обвинувачення, створена та очолювана ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинна організація, діючи умисно, згідно розробленого та доведеного всім учасникам плану, маючи на меті отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із наркотичними засобами та психотропними речовинами, та бажаючи досягнення кінцевої мети, вчинила повторний злочин за наступних обставин.
05.09.2023 приблизно о 18:13 год., перебуваючи за місцем проживання ОСОБА-2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), за адресою: АДРЕСА_4 , з корисливих спонукань, ОСОБА_4 , як активний учасник злочинної організації за попередньою змовою із іншими учасниками злочинної організації та спільно із ОСОБА_5 , незаконно придбав та почав зберігати при собі з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), у кількості 10 таблеток, загальною масою близько 6 г, з яких відібрано зразок, в якому за висновком експертизи міститься 0,014 г особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА.
В подальшому, реалізовуючи спільний злочинний намір, направлений на незаконне зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та збут психотропних речовин, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 06.09.2023, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених слідством обставин, з корисливих спонукань, за завідомо узгодженим планом збув (передав) ОСОБА_5 , поліетиленовий пакетик із пазовим замком із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - МДМА, для подальшого перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту, кінцевому споживачу, яку ОСОБА_5 , як активний учасник злочинної організації, за попередньою змовою із іншими учасниками злочинної організації та ОСОБА_4 , незаконно придбала та почала зберігати для подальшого пересилання з метою збуту та незаконного збуту.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, направленого на незаконне зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та збут психотропних речовин, ОСОБА_5 за заздалегідь розробленим злочинною організацією планом, згідно відведеної їй ролі, з метою конспірації незаконної діяльності, помістила вказаний прозорий поліетиленовий пакет із пазовим замком з психотропною речовиною до кишені жіночих штанів (брюк), що далі поміщені до пакету жовтого кольору із написом "пакет для пакетів".
Так, з метою досягнення кінцевої мети свого злочинного наміру, 06.09.2023 не пізніше 14:26 год. ОСОБА_5 , за попередньою домовленістю із іншими учасниками злочинної організації, незаконно зберігаючи при собі вказану психотропну речовину, прибула до відділення № 361 ТОВ "Нова пошта", що за адресою: м. Київ, пр. Науки, 1, де сформувала ТТН № 59001018729572 (від 06.09/14:26, приватна особа ОСОБА_5 , м. Київ, відділення № 361 , НОМЕР_2 ; кому: приватна особа Зарандія Геннадій, м. Харків, поштомат № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; вартість дост: 70 грн (отримувач); поштомат "Нова пошта" № НОМЕР_5 : АДРЕСА_5 (тільки для мешканців); об'єм: 2.00) та незаконно збула невстановленій досудовим розслідуванням особі (кінцевому споживачу) особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), у кількості 10 таблеток, загальною масою близько 6 г, з яких відібрано зразок, в якому за висновком експертизи міститься 0,014 г, особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА.
Крім того, створена та очолювана ОСОБА-1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинна організація, діючи умисно, згідно розробленого та доведеного всім учасникам плану, маючи на меті отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із наркотичними засобами та психотропними речовинами, та бажаючи досягнення кінцевої мети, вчинила повторний злочин за наступних обставин.
За версією досудового розслідування, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 19.12.2023, знаходячись у невстановленому місці, з корисливих мотивів, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , незаконно придбали отримавши від вищестоящих ланок злочинної організації особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, вагою не менше 0,52 г., небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - МДМА, вагою не менше 1,543 г., та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, вагою не менше 4,771 г. Продовжуючи реалізацію свого вказаного вище злочинного наміру, направленого на незаконне зберігання з метою збуту психотропної речовини та наркотичних засобів, ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , перемістили раніше придбані особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, вагою не менше 0,52 г., небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - МДМА, вагою не менше 1,543 г., та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, вагою не менше 4,771 г.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на незаконне зберігання з метою збуту психотропної речовини та наркотичних засобів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перемістили раніше придбані особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, вагою не менше 4,771 г., до власного місця проживання, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , після чого розпочали їх незаконне зберігання з метою подальшого незаконного збуту.
Так, 19.12.2023 під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками правоохоронних органів виявлено та вилучено скляні бонги 2шт (пристрої для куріння), верх пластикової пляшки, металеву трубку та шматок паперу з залишками темної речовини, які містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, вагою не менше 4,771 г., коробку чорного кольору в середині якої знаходиться два крафт-пакети з кристалічною речовиною світлого кольору, яка містять у своєму складі небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - МДМА, вагою не менше 1,543 г., zip-пакет в якому зелена речовина рослинного походження, крашер (пристрій для подрібнення), піднос із залишками речовини рослинного походження зеленого кольору, які містять у своєму складі небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - МДМА, вагою не менше 1,543 г.
Згідно Списку №2 Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 (далі - Постанова від 06.05.2000 №770) до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, віднесено МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) (медична назва - (±)-N,a- диметил-3,4-(метилендіокси) фенетиламін).
Згідно Списку №1 Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 (далі - Постанова від 06.05.2000 №770) до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, віднесено Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу.
Загальна маса небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА, яку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно придбали, зберігали, з метою збуту становить 1,543 г. що відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», відноситься до великих розмірів.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як учасники злочинної організації, підозрюються у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні і пересиланні з метою збуту та незаконному збуті психотропних речовин у великих розмірах та наркотичних засобів, вчинених повторно, організованою групою, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 , останній беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 255 КК України, з урахуванням ст. 69 КПК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
Крім того, відповідно до змісту угоди про визнання винуватості, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців без конфіскації майна.
Таким чином, зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 остаточне покарання визначено відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна, крім того, сторони досягли згоди на звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Також, відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_5 , остання беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 255 КК України, з урахуванням ст. 69 КПК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
Крім того, відповідно до змісту угоди про визнання винуватості, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців без конфіскації майна.
Таким чином, зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 остаточне покарання визначено відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна, крім того, сторони досягли згоди на звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила затвердити угоду про визнання винуватості, та пояснила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вину визнають, надають викривальні показання, які значно допомогли досудовому розслідуванню. При укладенні угод про визнання винуватості з підозрюваними враховано ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . здійсненню досудового розслідування кримінального провадження щодо них та інших осіб, активне сприяння до розкриття вчиненого ними та іншими учасниками злочинної організації кримінальних правопорушень, розкриття вчинених кримінальних правопорушень відносно організаторів злочинної організації та її учасників, що виразилось у повідомленні про всі відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також наданні викривальні показання про осіб, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню (доказуванню). Також зазначає, що враховано характер і тяжкість обвинувачення - вчинені кримінальні правопорушення є особливо тяжкими, однак ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 не є організаторами вчинення злочинів, не є організатором злочинної організації чи організованої групи. Крім того, наявність суспільного інтересу прокурор обґрунтовувала забезпеченням швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, реалізацією завдань КПК України та запобіганню, виявленню чи припиненню більшої кількості кримінальних правопорушень, позитивний вплив на криміногенну обстановку в країні, у тому числі під час дії воєнного стану.
Узгоджене покарання прокурор мотивувала наявністю обставин, що пом'якшують покарання, а саме: визнанням вини, щирим каяттям, активним сприянням розкриттю кримінальних правопорушень, також щомісячні волонтерськими внесками, зробленими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на потреби ЗСУ; вік, стан здоров'я, сімейний стан підозрюваних, наявність постійного місця проживання, те що підозрювані на обліках у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебувають, раніше не судимі, не є організаторами злочинної організації; відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які передбачені ст. 67 КК України.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 просив затвердити угоду, та вказував, що повністю визнає свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень відповідно до обставин викладених у обвинувальному акті.
Аналогічно, ОСОБА_5 підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду, повністю визнала свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень відповідно до обставин, викладених у обвинувальному акті.
Захисник ОСОБА_6 просив затвердити угоду, оскільки, за словами захисниками, завдяки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слідство установило організаторів злочинної організації.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження вказаної угоди, які вважали за необхідне затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання, дослідивши її, вважає, що в затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити та повернути кримінальне провадження прокурору в порядку, передбаченому статтями 314, 468-475 КПК України, з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 472 КПК України передбачений зміст угоди про визнання винуватості, який полягає у визначенні її сторін, формулюванні підозри чи обвинувачення та його правової кваліфікації з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язків підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умов часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгодженого покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 цього Кодексу, наслідків невиконання угоди.
Як зазначено вище, в угоді про визнання винуватості серед інших обставин зазначається беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (обов'язкова складова змісту угоди). Тобто, укладення угоди стає можливим лише за умови беззаперечного визнання підозрюваним своєї винуватості, а його добровільні показання замінюють характер "істини" у цьому провадженні та доцільність використання інших засобів для її встановлення. У такому випадку основним є беззастережне визнання вини, добровільність якого є головною умовою процедури судового провадження на підставі угоди.
В зв'язку з вищевикладеним, угоди можуть бути затверджені судом лише за наявності фактичних підстав для визнання винуватості підозрюваного. Одного бажання обвинуваченого і прокурора для укладання угоди не достатньо. Суд затверджує угоду за наявності фактичних підстав (доказів) для визнання винуватості підозрюваного. Це правило спрямоване на недопущення ухвалення обвинувального вироку судом на підставі угоди у разі обмови чи самообмови обвинуваченого, а також за відсутності доказів його винуватості.
Підозрюваний, укладаючи таку угоду, зобов'язується беззастережно визнати свою вину і погоджується на призначення певного виду покарання. Він таким чином відмовляється від свого права на судовий розгляд його справи, під час якого прокурор має довести його винуватість. До того ж сторона захисту за певними виключеннями надалі втрачає право на апеляційне та касаційне оскарження ухваленого вироку. Прокурор же, уклавши угоду, звільняється від обов'язку проводити повноцінне розслідування та доказувати винуватість підозрюваного чи обвинуваченого у суді, що у випадку наявності певних сумнівів на користь підозрюваного, може створювати умови до зловживань вказаним інститутом.
Умови угоди повинні відповідати інтересам суспільства. Кримінальне правопорушення є суспільно небезпечним діянням, за яке закон передбачає кримінальне покарання. Однак у кримінальних провадженнях про певні кримінальні правопорушення законодавець дозволяє учасникам кримінально-правового конфлікту вирішити його шляхом укладення угоди. Учасники кримінального провадження укладають їх для забезпечення власних інтересів (прокурор з метою процесуальної економії; потерпілий - швидкого і повного відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обвинувачений - зменшення покарання). Якщо ці інтереси суперечать суспільним інтересам (наприклад, узгоджене сторонами покарання є суттєво заниженим порівняно з тим, що було б призначене обвинуваченому у разі доведення судового розгляду до завершення без укладення угоди), то у затвердженні угоди суд повинен відмовити.
Приписами ст. 470 КПК України закріплено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини: ступінь тяжкості та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; характер і тяжкість обвинувачення (підозри), наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Враховуючи викладене, дослідивши зміст наданої сторонами угоди про визнання винуватості, зокрема формулювання обвинувачення, суд приходить до висновку, що прокурором під час її укладення не в повній мірі були враховані як обставини, визначені у ст. 470 КПК України, так і істотні умови угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 472 КПК України.
Так, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, укладеної прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 , судом встановлено, що узгоджене сторонами покарання є поверхневим, формальним та таким, що не відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим ст. 65 КК України.
Аналогічно, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, укладеної прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_5 , судом встановлено, що узгоджене сторонами покарання є поверхневим, формальним та таким, що не відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим ст. 65 КК України.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №629/2739/18 призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, можливо «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
Відповідно до змісту обвинувального акту та угоди про визнання винуватості вбачається, що прокурором визначено, що обставинами, які пом'якшують ОСОБА_4 покарання є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Відповідно до змісту обвинувального акту та угоди про визнання винуватості вбачається, що прокурором визначено, що обставинами, які пом'якшують ОСОБА_5 покарання є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
У своїй постанові №199/6365/19 Верховний Суд звертав увагу на послідовну практику Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним Верховний Суд зробив висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Однак в підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 обмежився лише формальною згодою з фактичними обставинами, що викладені в обвинувальному акті, не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально на початку судового засідання вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
Аналогічно, в підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 обмежилась лише формальною згодою з фактичними обставинами, що викладені в обвинувальному акті, не надала критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально на початку судового засідання вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
Також ні в змісті угоди про визнання винуватості, ні в своїх доводах, наданих суду під час підготовчого судового засідання, сторонами кримінального провадження не було надано доказів такої пом'якшуючої покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обставини як «щомісячні волонтерські внески на потреби ЗСУ», оскільки з наданих квитанцій у призначенні платежу зазначені: переказ власних коштів; оплата за товар; благодійні внески від ОСОБА_8 », які ніяк не підтверджують перерахування коштів саме на потреби ЗСУ.
Крім того, суд констатує, що надання особою викривальних показань щодо злочинних діянь інших осіб, які брали участь у злочинній діяльності, за нормальних умов вже входить до змісту правової конструкції «активне сприяння розкриттю злочину».
При цьому, положення ст. 22 КПК України передбачає імперативну вимогу щодо самостійного обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Судом звертається увага на безсумнівну обізнаність сторони обвинувачення про імперативну вимогу, встановлену ст. 69 КК України, щодо обов'язкової наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання для можливості призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, в той час як сторони кримінального провадження, укладаючи дану угоду про визнання винуватості узгодили остаточне покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком. При цьому чинне кримінальне законодавство прямо забороняє звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком у разі її засудження за ч. 3 ст. 307 КК України за нормальних умов, винятком із загального правила, за наявності якого з'являється можливість звільнити особу від відбування покарання у разі доведеності вчинення особою вказаного злочину є призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про суто формальний характер такого розширення переліку обставин, що пом'яшують покарання, яке було зроблено виключно задля формального виконання вимог ст. 69 КК України.
Крім того, при призначенні покарання не в повній мірі враховано істотні для відповідного кримінального провадження обставини, які ставляться в провину як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_5 , зокрема, кількість епізодів злочинної діяльності, шкоду, завдану інтересам держави, вчинення кримінальних правопорушень злочинною організацією, а також незаконні придбання, зберігання, перевезення і пересилання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин у великому розмірі, що становить загрозу для життя і здоров'я людей, що, на думку суду, значною мірою підвищує суспільну небезпечність вчинених кримінальних правопорушень, а тому узгоджене сторонами остаточне покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з призначенням іспитового строку, що є покаранням, яке менше від найменшого покарання, яке може бути призначеним за вчинення злочину, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, з урахуванням того, що вказаний злочин вчинено у сукупності із злочином, передбаченим ч. 2 ст. 255 КК України, явно не відповідає вимогам ст. 65 КК України, є занадто м'яким, чим суперечить інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, як ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , так і іншими особами. Застосування неадекватно м'якого покарання вочевидь породжуватиме в осіб, що незаконно виготовляють, зберігають, збувають, особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини, їх аналогів та прекурсорів, уяву про безкарність таких дій, що матиме наслідком збільшення подібних дій, що призведе збільшення загрози для життя та здоров'я населення.
Враховуючи, що умови укладеної угоди про визнання винуватості суперечать вимогам КПК України, суд вважає за необхідне відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернути кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, прокурору для продовження досудового розслідування.
Аналогічно, з підстав того, що умови укладеної угоди про визнання винуватості суперечать вимогам КПК України, суд вважає за необхідне відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернути кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, прокурору для продовження досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 376, ч. 7 ст. 474 КПК України, суд
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 31.07.2024 між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024100000000701 від 10.06.2024.
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 31.07.2024 між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024100000000701 від 10.06.2024.
Повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що згідно з ч. 8 ст. 474 КПК України повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 10.09.2024 о 17 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1