03 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 751/534/23
провадження № 61-11805ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр крові» Чернігівської обласної ради на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр крові» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівської області центр крові» Чернігівської обласної ради (далі - КНП «Чернігівської області центр крові») з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 400,908,69 грн.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 листопада 2023 року у позові відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 листопада 2023 року та додаткове рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2023 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 до КНП «Чернігівської області центр крові» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ до КНП «Чернігівської області центр крові» від 13 жовтня 2022 року №122/1-к "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача відділу, лікаря-трансфузіолога КНП «Чернігівської області центр крові» з 14 жовтні 2022 року.
Стягнено з КНП «Чернігівської області центр крові» середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 400 908,69 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У серпні 2024 року КНП «Чернігівської області центр крові» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у пункті 7.9 мотивувальної частини Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів" для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбаченим за наслідками застосування.
Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру - про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі,а також вимога майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 400 908,69 грн.
Ціна позову за вимогу майнового характеру становить 400 908,69 грн, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн*250=757 000,00 грн).
Щодо справи в частині вимог немайнового характеру - про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі,то вона не є справою, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Зазначена справа є незначної складності (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України) та з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник оскаржив судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр крові» Чернігівської обласної ради на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр крові» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська