11 вересня 2024 року
м. Київ
справа №460/199/24
адміністративне провадження №К/990/33457/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі №460/199/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати дії Головного управління ПФУ в Хмельницькій області неправомірними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.11.2023 №172550006921 про відмову позивачу в призначенні пенсії за його заявою від 10.11.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 10.11.2023 врахувавши весь період роботи з 17.03.1997-31.08.2002, 01.09.2002-11.01.2003,01.11.2004-17.11.2006, 27.09.2010-20.02.2015 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.11.2023.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 08.02.2024 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.11.2023 №172550006921 про відмову позивачу в призначенні пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 10.11.2023 про призначення пенсії, зарахувавши період його роботи з 17.03.1997-31.08.2002, 01.09.2002-11.01.2003,01.11.2004-17.11.2006, 27.09.2010-20.02.2015 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 460/199/24 залишено без руху.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
28.08.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області у якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024, винести постанову, якою визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та направити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №460/199/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи по суті.
Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, касаційна скарга зазначеним приписам процесуального закону не відповідає, оскільки скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Натомість, по тексту касаційної скарги вбачається, що скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Дослідивши вказане клопотання, Суд вважає за потрібне вказати наступне.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб'єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи те, що суб'єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. При цьому, у зазначеній постанові, цей висновок стосувався саме юридичної особи (а не суб'єкта владних повноважень) про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на недостатній рівень фінансування, державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору, не надано відповідні докази.
За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон України №3674-VІ) за подання до адміністративного суду, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду встановлена ставка судового збору на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлений у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2024 року в розмірі 3028 грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України №3674-VІ при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, становить 2422,40 грн (3028 грн х 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Водночас частиною п'ятою статті 330 КАС України передбачено, що якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України №3674-VІ.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі №460/199/24 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: Я.О. Берназюк
О.П. Стародуб