10 вересня 2024 року
м. Київ
справа №320/47137/23
адміністративне провадження №К/990/32811/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
На розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав передано касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 320/47137/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Коваленко Н.В., судді - Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.
У ході перевірки матеріалів касаційної скарги та вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження суддею-доповідачем Коваленко Н.В., суддями Рибачуком А.І., Стрелець Т.Г. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - без урахування спеціалізації.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом позову є бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу за період з 01.01.2016 по 11.10.2017 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді № 22 від 19.07.2019 затверджено Роз'яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА від 21.12.2018 № 622 (далі - Класифікатор № 662), яким передбачено категорію спорів, що виникають з приводу «справи, що виникають з відносин публічної служби».
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 "Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.
Таким чином, вказана справа згідно із Класифікатором № 662, віднесена до категорії 106000000 «справи, що виникають з відносин публічної служби», що розглядається Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Касаційному адміністративному суді обов'язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
За змістом частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2017 № 5 (далі - Рішення № 5) було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до Класифікатора № 622.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді № 33 від 20.12.2019 (далі - Рішення № 33) справи, які належать до категорії 106000000 Класифікатора № 622 належать до спеціалізації суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14 (далі - Рішення № 14) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Відповідно до Рішення № 14 суддя-доповідач Коваленко Н.В., судді -: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Згідно з Рішенням № 33 справи віднесені до категорії 106000000 «справи, що виникають з відносин публічної служби» Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 320/47137/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав.
При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П'єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, які стосуються реалізації державної політики у сфері публічних правовідносин, заяви суддів Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стрелець Т.Г. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36-38, 39, 40, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Задовольнити заяви суддів Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стрелець Т.Г. про самовідвід.
2. Відвести суддів Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стрелець Т.Г. від участі у розгляді касаційної скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.І. Рибачук
Суддя Т.Г. Стрелець