іменем України
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа №640/20433/21
провадження № К/990/30029/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Мартинюк Н. М.
секретаря судового засідання - Борисевича О. Ю.,
за участі
представника позивача - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про роз'яснення постанови Верховного Суду від 22 травня 2024 року, у справі № 640/20433/21
за позовом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до Національного агентства з питань запобігання корупції, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування припису,
1. У липні 2021 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти звернулось до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування припису НАЗК від 08 липня 2021 року № 32-05/67/21.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис Національного агентства з питань запобігання корупції (виданий в порядку пункту 5-3 частини першої, частини шостої статті 12 Закону № 1700-VII від 08 липня 2021 року № 32-05/67/21.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 серпня року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року та ухвалив нове, яким відмовив в позові.
4. Постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року касаційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 640/20433/21 залишено без змін.
5. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти звернулось до Верховного Суду із заявою, в якій просить роз'яснити вказане судове рішення:
1. щодо того якими нормами права керувався Верховний Суд та з яких мотивів застосував висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 07 серпня 2019 року у справі № 826/4264/17) у своїх висновках, викладених у постанові від 22 травня 2024 року, при віднесенні посадових осіб Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до підпункту "и" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" саме станом на момент виникнення спірних правовідносин;
2. в частині часових меж поширення висновків Верховного Суду на правовідносини, що виникли під час винесення спірного припису НАЗК та на момент винесення постанови Верховного Суду від 22 травня 2024 року в контексті реалізації Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти державної політики та здійснення агентством владних управлінських функцій.
6. 30 серпня 2024 року справа № 640/20433/21 надійшла до суду касаційної інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року розгляд заяви про роз'яснення судового рішення призначено в судове засідання на 10 вересня 2024 року о 09:30 год.
8. Відповідно до частин першої-другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
9. За правилами КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
10. Роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
11. Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 9901/55/19 роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
12. Крім того, в ухвалі від 10 вересня 2021 року у справі № 120/2825/20-а Верховний Суд висловив правову позицію, що у відповідності до імперативних положень статті КАС України, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню, тобто таке рішення, яким суд розв'язав спір по суті, якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин, але не те, яке ухвалене з процесуальних питань, що не стосуються суті спору, який виник між сторонами у справі, й лише вказує на ту чи ту процесуальну дію, вчинену судом у межах наданих йому повноважень.
13. Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
14. Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
15. Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 липня 2016 року у справі № №21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі № 619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі № 766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі № 620/1269/20, від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.
16. Відповідно до правової позиції, неодноразово висловленої Верховним Судом у постановах від 11 серпня 2021 року у справі № 360/1860/20, від 15 серпня 2019 року у справі № 522/15649/16-а та від 18 серпня 2022 року у справі № 540/658/20, наявність факту виконання судового рішення виключає можливість розгляду заяви про роз'яснення останнього.
17. З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, Верховний Суд наголошує на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення:
- заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;
- судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
- заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.
18. Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
19. Верховний Суд у справі № 640/20433/21 не ухвалював нового рішення, а залишив постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Отже, постанова Верховного Суду від 22 травня 2024 року, про роз'яснення якої просить Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, не є тим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні положень частини другої статті 254 КАС.
20. Виходячи з наведеного, відсутні підстави для роз'яснення постанови Верховного Суду від 22 травня 2024 року.
Керуючись статтями 248, 254 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про роз'яснення постанови Верховного Суду від 22 травня 2024 року, у справі № 640/20433/21 за позовом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до Національного агентства з питань запобігання корупції, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування припису.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді М. В. Білак
Н. М. Мартинюк