10 вересня 2024 року
м. Київ
справа №560/547/24
адміністративне провадження № К/990/34210/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 11 жовтня 2021 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020-2021 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 11 жовтня 2021 року, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020-2021 роки, з врахуванням проведених виплат.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 11 жовтня 2021 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 11 жовтня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, в розмірі 2102 грн, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху згідно з довідкою про доставку документа в електронному вигляді через систему "Електронний суд" доставлено до електронного кабінету скаржника - 22 липня 2024 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернуто апелянту, оскільки останнім не надано документа про сплату судового збору, а тому не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року та повернути справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме не сплатою судового збору при зверненні з апеляційною скаргою.
Надано скаржнику строк для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному судом розмірі та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 22 липня 2024 року згідно з довідкою про доставку документа в електронному вигляді через систему "Електронний суд".
Станом на 23 серпня 2024 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.
Враховуючи викладене, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернуто апелянту, оскільки останнім не надано документа про сплату судового збору, а тому не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків, вірно застосував положення частини другої статті 289 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов