10 вересня 2024 року
м. Київ
справа №420/11248/24
адміністративне провадження №К/990/33523/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №420/11248/24 за позовом 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов,
6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 , у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП № НОМЕР_1 від 28 березня 2024 року про відкриття виконавчого провадження;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП НОМЕР_2 від 28 березня 2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП № НОМЕР_1 від 28 березня 2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП НОМЕР_3 від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року задоволено частково апеляційну скаргу 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 28 березня 2024 року ВП НОМЕР_3 та від 28 березня 2024 року ВП НОМЕР_2.
Ухвалено в цій частині по справі нове рішення, яким позов 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області задоволено.
Визнано протиправними та скасовано постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП НОМЕР_2 від 28 березня 2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн та ВП НОМЕР_3 від 28 березня 2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року залишено без змін.
29 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №420/11248/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, прийнято нову постанову, в якою відмовити в частині задоволенні позовних вимог 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 28 березня 2024 року ВП НОМЕР_3 та від 28 березня 2024 року ВП НОМЕР_2.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Крім того, Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У свою чергу, статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги та текстів оскаржуваних судових рішень слідує, що спір у цій справі виник з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів обох інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Суд звертає увагу заявника, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
У касаційній скарзі заявник не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 гривні.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що з позовом визнання протиправною та скасування постанов позивач звернувся у квітні 2024 року. У касаційній скарзі заявник просить скасувати дві постанови.
Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 9689,60 грн ((3028 грн х 2) х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України), документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №420/11248/24 за позовом 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків вказаних недоліків, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко