Справа №710/1344/24
Номер провадження 2-з/710/12/24
про забезпечення позову
11.09.2024 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Безсмертний Сергій Миколайович про забезпечення позову
До Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява про забезпечення позову в якій міститься прохання зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 64986667 відкритому на підставі виконавчого напису №706 від 05.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит- Капітал» заборгованості.
В обґрунтування заяви зазначено, що 29.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем було відкрито виконавче провадження ВП № 64986667 на підставі виконавчого напису №706 від 05.01.2021 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Кредит- Капітал» заборгованості. 29.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем було винесено постанову про арешт майна боржника, в рамках виконавчого провадження № 64986667. 15.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем було винесено постанову про арешт коштів боржника.
ОСОБА_1 подає цю заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості таким, що не підлягає виконанню.
Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, істотно ускладнює ефективний захист та поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заявлені вимоги є позовними вимогами немайнового характеру. Заявник пропонує не застосовувати зустрічне забезпечення позову з огляду на те, що відсутні підстави для його застосування.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заяву про забезпечення позову потрібно задовольнити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову до подання позову до суду.
Згідно із п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4, 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їхне вжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.».
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповдіно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Відповідно до Постанови приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича від 29.03.2021 ВП 64986667 про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №706 виданого 05.01.2021 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.
Відповідно до Постанови приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича від 29.03.2021 ВП 64986667 про арешт майна боржника, накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до Постанови приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича від 29.03.2021 ВП 64986667 про арешт коштів боржника, накладено арешт на грошові кошти/ електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів /електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Отже не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення відновлення порушених прав позивача, оскільки під час виконання виконавчого напису нотаріуса здійснюється стягнення коштів, повернення яких, в разі задоволення позову може бути ускладнено.
Суд вважає, що в цьому випадку заявником обрано належний, відповідно до предмета спору, захід забезпечення позову.
Суд враховує також співмірність негативних наслідків які можуть настати в наслідок незабезпечення позову.
З урахуванням встановлених обставин, пересвідчившись, що між сторонами виник спір, враховуючи те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, а тому суд вважає за необхідне клопотання заявнкиа про забезпечення позову задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича про забезпечення позову- задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №64986667 відкритому на підставі виконавчого напису № 706 від 05.01.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованості.
На підставі ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали направити учасникам справи для відома і приватному нотаріусу виконавчого округу Черкаської області Плесюку Олексію Степановичу для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя С.С. Сивокінь