Справа №707/2247/24
Провадження №2-а/707/12/24
11 вересня 2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
1.Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою №399 від 29.04.2024 по справі про адміністративне правопорушення позивач був визнаний винним в тому, що 28 серпня 2023 року о 09 год. 00 хв. не з'явився по отриманій ним особисто 22.08.2023 повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду, чим порушив пп. 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. У зв'язку із цим на нього накладено штраф у розмірі 850 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Позивач зазначив, що дійсно, йому 22.08.2023 на блок-посту біля м. Черкаси була вручена повістка, де запропоновано було прибути 28.08.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних. Пропозиція прибути на вказану дату і час позивачем не розглядалася як наказ, який підлягає виконанню чи обов'язок до чіткого чи невідкладного виконання, а розглянуто як можливість прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 і уточнити його військово-облікові дані з існуючого та запровадженого державою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відвідування позивачем ІНФОРМАЦІЯ_2 саме 28.04.2024, а не у запропонований у повістці строк на 28.08.2023, носило формальний характер, оскільки жодного уточнення персональних даних позивача 28.04.2024 не відбулося, а також не відбулося направлення позивача на проходження медичного огляду, оскільки ним пред'явлено пенсійне посвідчення особи з інвалідністю другої групи. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 29.04.2024 № 399 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
1.2. Ухвалою суду від 28.08.2024 було об'єднано матеріали адміністративної справи № 707/2304/24 за аналогічним позовом ОСОБА_1 (але з інших підстав) зі справою 707/2247/24.
05.09.2024 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, яку суд вирішив залишити без розгляду, оскільки згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право збільшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. В даному випадку позивач подав заяву про збільшення позовних вимог вже після проведення першого судового засідання у справі. Крім того, подана позивачем заява про збільшення позовних вимог фактично є новим позовом, оскільки містить новий предмет та підстави позову.
1.3. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 надав до суду відзив, у якому вказав, що позов відповідач не визнає. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що дійсно не з'явився на медичний огляд, документів про наявність інвалідності не надав. Станом на час виклику ОСОБА_1 стаття 210 КУпАП не мала примітки, на застосуванні якої наполягає позивач.
За клопотанням, яке міститься у відзиві, суд вирішив продовжити строк для подання відзиву до 02.09.2024, оскільки відзив разом з доказами було подано до початку дослідження судом доказів у цій справі і наявність у справі відзиву лише сприяє всебічному та об'єктивному розгляду справи.
1.4. У судовому засіданні позивач присутній не був, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача та відповідач у судовому засіданні присутні не були, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в порядку статті 268 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи цієї категорії у судах першої та апеляційної інстанцій.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.11.2023, ОСОБА_1 отримує пенсію у зв'язку з інвалідністю ІІ групи.
2.2. Згідно з письмовою розпискою, ОСОБА_1 22.08.2023 одержав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9-00 год. 28.08.2023.
28.04.2024 начальником відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 з приводу того, що ОСОБА_1 пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, оскільки 28 серпня 2023 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з'явився по отриманій ним особисто 22.08.2023 повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду.
У вищенаведеному протоколі ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 29.04.2024 о 14-00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у кабінеті № 12, проте ОСОБА_1 письмово вказав, що не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому що має пенсійне посвідчення особи з інвалідністю 2 групи і розгляд справи просить провести без його участі.
29.04.2024 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 399, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 грн. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що 28 серпня 2023 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з'явився по отриманій ним особисто 22.08.2023 повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду, чим порушив пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
У вищевказаній постанові також вказано, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що має пенсійне посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи. На розгляд справи не з'явився, заявивши клопотання про розгляд справи без нього. Правопорушення було виявлено 28.04.2024, коли ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з оголошенням його в розшук.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.08.2024 було виправлено помилку к вищенаведених протоколі від 28.04.2024 та у постанові від 29.04.2024, а саме виправлено дату народження ОСОБА_1 з «26 квітня 1979» на «08 березня 1981».
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 75733131, винесеної 09.08.2024 головним державним виконавцем Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком С.В. вбачається, що відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищенаведеної постанови.
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Відповідно до статті 210 КУпАП в редакції, яка була чинною станом на 28.08.2023 та станом на 29.04.2024, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
3.2. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Відповідно до положень підпунктів 2, 4, 8, 10 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.
Форма повістки визначена додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487.
Пунктом 17 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про стан здоров'я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов'язку.
3.3. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
- відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
- закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
3.4. Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Суд зазначає, що відповідачем було надано достатні докази того, що позивач отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 9-00 год. 28.08.2023 та не з'явився за цією повісткою, чим порушив правила військового обліку. Факт наявності у позивача інвалідності ІІ групи не звільняв його від обов'язку з'явитися за викликом, в тому числі з метою проходження медичного огляду або звірки персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів (в тому числі даних про наявність інвалідності).
Помилка у даті народження позивача в оскаржуваній постанові була пізніше виправлена шляхом винесення окремої постанови. Така помилка є технічною та не впливає на правильність загального висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
В даному випадку посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 мали можливість виявити факт неявки ОСОБА_1 за повісткою 28.08.2023, коли він не прибув у визначене в повістці місце о 9-00 год. Отже, з 29.08.2023 розпочався тримісячний строк з дня виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а тому стягнення за це правопорушення могло бути накладено на ОСОБА_1 в строк до 28.11.2023 включно. Однак, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності була винесена лише 29.04.2024, тобто із суттєвим порушенням строку накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку із чим позовні вимоги слід задовольнити.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а також він не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 399 від 29.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210КУпАП, а відповідну справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д. Б. Баронін