Справа №705/2745/24
1-кп/705/969/24
11 вересня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 23.09.2024 року.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, в обґрунтування якого посилається на те, що з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу наявні ризики не зменшилися та продовжують існувати, в зв'язку з чим належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про неможливість участі в судовому засіданні та просив відкласти судовий розгляд.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти розгляду клопотання прокурора за відсутності захисника та продовження строку тримання під вартою.
Заслухавши клопотання прокурора, позицію обвинуваченого, дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує, що заявлені ризики не зменшилися, а також наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою суду від 26.07.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 23.09.2024 з правом внесення застави в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
На думку суду на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею під час обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в подальшому судом при продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні, до закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_4 не буде завершено оскільки не досліджені письмові докази, не допитані потерпіла, свідки та обвинувачений.
При вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення існуючих ризиків.
Будь-яких даних, які можуть бути підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Також судом враховується, що будь-яких обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі не встановлено та не доведено обвинуваченим та його захисником.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, на думку суду, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки.
Таким чином клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню оскільки судом встановлена доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, що є виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Разом з цим, суд не вбачає підстав для зміни раніше визначеного розміру застави, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали, а саме до 09 листопада 2024 року включно.
Залишити без змін визначений раніше розмір застави - тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
У разі звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись з населеного пункту за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, якщо обвинувачений не виконає покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому - для відома, та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
Суддя ОСОБА_1