Справа №705/1811/24
2-о/705/75/24
09 вересня 2024 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області,
в складі:
головуючої судді Гудзенко В.Л.
при секретарі судового засідання Музичук Л.В.
за участю: заявниці ОСОБА_1
представника заявниці адвоката Кушнеренко Т.В.
представника заінтересованої особи Нуянзова Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні,
Адвокат Кушнеренко Т.В., яка діє від імені та в інтересах заявниці ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . ОСОБА_2 проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 , захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час повномасштабного нападу російської федерації на територію України. 17.06.2022 відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , гранатометник 3 відділення 2 взводу оперативного призначення солдат ОСОБА_2 виконував бойові завдання в м. Севєродонецьк Луганської області та о 18.00 год., при здійсненні переправи через річку ОСОБА_3 потрапив під обстріл РСЗВ противника та отримав поранення несумісне із життям. Постановою ВЛК№ 56 від 22.09.2022 визнано, що травма військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 НГУ солдата ОСОБА_2 , 1976 року народження, є «Вибухова травма. Перелом шийних хребців», що призвела до його смерті, та пов'язана із захистом Батьківщини. ОСОБА_1 утримувалася та забезпечувала себе матеріально за рахунок коштів, які їй надавав батько, оскільки 01.09.2021 вона вступила на денну форму навчання до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, та кошти, які надавав батько були основним джерелом для існування, адже за рахунок його коштів вона харчувалася, забезпечувала себе одягом, ліками, науковою літературою та іншим необхідним приладдям для навчання. Інших доходів вона не мала, офіційно працювати теж вона не могла. Під час перебування ОСОБА_2 в районі бойових дій кошти на її утримання висилали його побратими, батько також постійно надавав їй матеріальну допомогу. Встановлення вказаного факту заявниці потрібно з метою отримання гарантованих державою виплат.
Адвокат Кушнеренко Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала подану заяву, просила її задовольнити та пояснила, що її батько ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з мамою завжди матеріально її забезпечував, так як в мами не було такої можливості. Батько працював в Києві, тоді після оголошення воєнного стану пішов захищати країну та загинув. За час перебування на військовій службі, він постійно своїми побратимами передавав їй гроші, оскільки сам перевести гроші не міг.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що віє є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 . З ОСОБА_2 спільно проходили військову службу. ОСОБА_2 постійно його просив перерахувати кошти його дочці ОСОБА_5 , бо він її утримує. Коли він цього зробити не міг, то давав гроші ОСОБА_6 і останній перераховував кошти ОСОБА_5 . ОСОБА_2 розповідав, що в нього є донька, вона є студенткою і він матеріально їй допомагає.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що на даний час він є комісований, а раніше служив у в/ч НОМЕР_3 . Він проходив службу з ОСОБА_2 . Останній багато розповідав про свою доньку ОСОБА_5 , тому знає, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_7 . Оскільки ОСОБА_2 самостійно не міг перераховувати кошти ОСОБА_5 , то давав кошти йому і він уже перераховував ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він являється рідним братом ОСОБА_2 . Тривалий час вони разом працювали в м. Київ, ОСОБА_7 постійно приїжджав до своєї доньки ОСОБА_5 , матеріально її забезпечував. Крім ОСОБА_5 на його утриманні більше нікого не було. ОСОБА_5 вчилася і він надавав їй грошові кошти. Коли став служити, то передавав також кошти дочці.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що заявниця є її донькою. Коли вони розлучалися з чоловіком ОСОБА_2 , то в них була домовленість, що чоловік буде матеріально забезпечувати доньку, так як вона такої можливості не має. До повноліття він сплачував офіційно аліменти, хоч і без того добровільно надавав допомогу. Коли донька пішла вчитися у вищий навчальний заклад ОСОБА_2 добровільно утримував доньку, адже донька не могла самостійно працювати.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, свідків, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до Довідки №1/27/204 від 20.06.2022, виданої т.в.о. командира 1 бригади оперативного призначення полковника ОСОБА_10 , відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , гранатометник 3 відділення 2 взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на автомобілях) 2 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_2 виконував бойові завдання в м. Севєродонецьк Луганської області о 18.00 год. 17.06.2022 при здійсненні переправи через річку ОСОБА_3 потрапив під обстріл РСЗВ противника та отримав поранення несумісне із життям.
Заявниця ОСОБА_1 отримала Сповіщення по смерть (загибель) батька, солдата ОСОБА_2 , в якому зазначено, що він загинув біля нп Севєродонецьк Луганської області 17.06.2022, яке надійшло їй від командира ВЧ НОМЕР_1 .
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №2842 від 19.06.2022 та Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .
Відповідно до Довідки № 3139 від 01.02.2024, виданої в.о. декана факультету ОСОБА_12 , ОСОБА_1 є студентом ІІІ курсу, освітнього ступеня бакалавр, за спеціальністю 014.021 «Середня освіта Англійська мова і література», денної форми навчання, на бюджетній основі. Термін навчання в університеті з 01.09.2021 по 30.06.2024.
Відповідно до наданих Пенсійним фондом України, Управлінням праці та соціального захисту населення довідок ОСОБА_1 ,жодних виплат не отримувала та на обліку, як безробітна, в Уманській філії Черкаського обласного центру зайнятості не перебуває.
Приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Згідно статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.
Із наданої заявницею виписки по її особовому рахунку в АТ «Приват Банк» простежується переказ коштів різними траншами за період з 21.03.2022 по 30.04.2022. Вказане підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , які в судовому засіданні підтвердили, що на прохання ОСОБА_2 вони перераховували кошти, які він їм надавав та просив перерахувати дочці ОСОБА_5 .
Також, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що ОСОБА_2 завжди надавав кошти на утримання дочки ОСОБА_5 , навіть після того, як сім'я їхня розпалася, до повноліття він сплачував аліменти та крім того також надавав кошти особисто та перераховував на картку.
З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась померлим батьком своїй дочці ОСОБА_5 , була для неї хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, доведеність таких обставин обсягом наявних доказів, суд дійшов висновку, що вимоги заявниці щодо встановлення факту її перебування на утриманні свого батька до його смерті підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 , оскільки обставини, на які вона посилається в своїй заяві, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, наданими доказами достовірно підтверджується, що заявниця отримувала кошти від свого батька та перебувала на його утриманні, через що суд вважає за можливе встановити факт перебування на утриманні.
Відповідно до вимог ч. 7 ст.294 ЦПК України тап.51 Постанови Пленуму Вищого
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 213-215, 258, 265, 268, 293, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд,
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_7 , перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11.09.2024 року.
Головуючий суддя В.Л. Гудзенко