65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2300/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІТ В'Ю"
про стягнення 8359265,57 грн
за участю представників:
від позивача - Джига В.
від відповідача - не прибув
До суду надійшла позовна заява Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІТ В'Ю" про стягнення 8359265,57грн заборгованості за договором від 14.07.2011 № 6-рд на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів, з яких - 5626005,51 грн основного боргу та 2733260,06грн пені.
Ухвалою від 28.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26.06.2024.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване місцезнаходження відповідача м. Одеса, Французький бульвар 54/23, приміщення 102.
Ухвала про відкриття, надіслана на зазначену адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
Ухвалою від 26.06.2024 строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів, призначено підготовче засідання у справі, враховуючи перебування судді у відпустці, на 21.08.2024.
Ухвалою від 21.08.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 11.09.2024.
В засідання відповідач не прибув, відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради (далі КУ «Одесреклама», позивач) відповідно до Статуту створена шляхом перетворення Комунального підприємства «Одесреклама» Одеської міської ради (далі КП «Одесреклама) відповідно до чинного законодавства України. З 11.05.2018 КУ «Одесреклама» є правонаступником прав та обов'язків КП «Одесреклама».
У відповідності до п. 1.5. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 434 від 22.04.2008 (із змінами і доповненнями, в редакції чинній на момент укладання спірного договору) (далі Правила № 434).
КП «Одесреклама» - комунальне підприємство «Одесреклама», створене для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.
Такі самі функції перейшли до позивача. Так, відповідно п. 1.5. Правил № 434 у діючій редакції, КУ «Одесреклама» - Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради, створена для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови. Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради є уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси у сфері укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.
Згідно п. 4.1. Правил № 434 (у редакції, чинній на момент укладання спірного договору) КП «Одесреклама» було наділено завданнями із забезпечення економічно ефективного використання місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами; забезпечення повноти надходжень до бюджету міста Одеси плати за користування вказаними місцями; укладання договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами.
Чинною редакцією п. 4.1. Правил № 434 передбачено, що КУ «Одесреклама» на виконання своїх завдань і функцій, зокрема, забезпечує повноту надходжень до бюджету міста Одеси плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси; укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами.
Статутом КУ «Одесреклама» передбачено, що основною метою установи є задоволення міських, суспільних потреб шляхом реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування в галузі формування сучасного міського дизайну, у тому числі у сфері зовнішньої реклами.
У відповідності до п. 2.2. Статуту завданнями установи є, зокрема:
- забезпечення економічно ефективного використання місць, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, для розміщення засобів зовнішньої реклами, а також повноти надходжень до бюджету міста плати за користування вказаними місцями (пп. 2.2.1.);
- укладання договорів з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Одеси, для внесення плати суб'єктами господарювання за вказаними договорами відповідно до визначеного порядку (пп. 2.2.6.).
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРІТ В'Ю» (відповідач) є розповсюджувачем зовнішньої реклами, з яким КП «Одесреклама» уклало договір на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 6-рд від 14.07.2011. Термін дії Договору продовжений на період дії воєнного стану згідно з додатковою угодою від 01.02.2023.
У відповідності до розділу 2 Договору Підприємство надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об'єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам. Місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього Договору. Користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання Сторонами цього Договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
У відповідності до пп. 4.2.4. Договору Користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим Договором.
Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. Договору: - плата за цим Договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених Виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього Договору;
- Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на банківський рахунок Підприємства.
В подальшому до договору вносились зміни, які оформлені додатками та додатковими угодами.
Так, відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.02.2015, користувач з 01.01.2015 вносить плату за цим договором щомісячно до 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений договорі.
Відповідно до додаткової угоди № 3 від 01.08.2019, п. 5.1 договору викладено в новій редакції: плата за цим договором визначається на підставі п. 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі в новій редакції.
Додатком № 25 від 01.08.2019 сторони узгодили “Перелік рекламних засобів, їх кількість та місця розташування» та “Бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів». Відповідно до бухгалтерського розрахунку щомісячна плата з 01.08.2019 складає 314339,02грн.
У відповідності до п. 5.3. Договорів у випадках розповсюдження Користувачем на місцях, визначених цим Договором, протягом місяця, за який вноситься плата, соціальної реклами та/або інформації соціальної спрямованості, плата за користування таким місцем не нараховується. Дійсне та підтверджене розміщення (розповсюдження) відповідачем соціальної реклами враховано позивачем та відповідно вказано в обґрунтованому розрахунку сум що стягуються (сума, яка не нараховується (виключається) у зв'язку із розміщенням соціальної реклами) наданому до Господарського суду Одеської області.
Щодо нарахування коефіцієнту-2 до незаповнених площин та наданих позивачем рахунків, то згідно із п. 14.10. Правил №434, при визначенні розміру плати враховуються коригуючі коефіцієнти шляхом їх множення на відповідні тарифи, затверджені виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Згідно із п. 14.12. Правил №434, до незаповненого сюжетом рекламного засобу незалежно від типу (пуста площина) застосовується коригуючий коефіцієнт - 2.
Коефіцієнт - 2 є нормативно встановленим коригуючим коефіцієнтом, який застосовується при розрахунку плати за відповідних умов, а саме при наявності незаповнених сюжетом рекламних засобів (коли на рекламній площині відсутній повністю або частково рекламний сюжет) та не є штрафною санкцією за порушення Договору. За незаповнені рекламними сюжетами рекламні конструкції нараховується плата в подвійному розмірі. Тобто до оплати яка підлягає відповідно до погодженого тарифу додається також сума з урахуванням кількості сторін незаповненого рекламного засобу яка відображається в рахунку-фактурі.
У наданому суду Акті звіряння зазначено суми та дати надходження коштів від відповідача, які зараховувались на погашення заборгованості за попередні періоди. В той же час, в обґрунтованому розрахунку сум, що стягуються, доданих до позовної заяви, зазначено суми сплачених коштів та місяці заборгованість за договором, по яким було оплачено кошти відповідачем та відповідно в які було зараховано позивачем згідно до бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В порушення умов Договору відповідачем не були сплачені у повному обсязі кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого у відповідача перед КУ «Одесреклама», як уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, а в кінцевому рахунку перед бюджетом міста Одеси, виник борг у розмірі 5626005,51грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом для захисту порушених прав та законних інтересів.
Відповідач не надав суду доказів сплати боргу, або будь-яких заперечень, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення пені, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 6.2. Договору у випадку прострочення платежів, передбачених п.п. 5.1., 5.2. цього Договору, Користувач сплачує на користь Підприємства пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної ставки Національного банку України.
За умовами п. 6.4. Договору нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він здійснений правильно, тому позовні вимоги про стягнення пені також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРІТ В'Ю» (код 36792036, м. Одеса Французький бульвар 54/23, приміщення 102) на користь Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (25830211, вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса 65022) 8359265,57грн заборгованості та 100311,18грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11 вересня 2024 р.
Суддя В.В. Литвинова