Справа №700/643/24
Провадження №2-н/700/25/24
10 вересня 2024 року селище Лисянка
Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючої судді Чорненької О.І., розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОЛД ЛІМІТЕД» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ,-
Представник заявника через підсистему «Електронний суд» 05.09.2024 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово комунальні послуги.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з п. 1 ч. 2, 3 ст. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно частин 1, 2 статті 163 ЦПК України заява провидачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Разом з тим, подана заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у боржника.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або прийшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до змісту заяви про видачу судового наказу представник позивача просить стягнути заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 11645,82 грн, проте не зазначає за який період часу виникла дана заборгованість.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, представником заявника в якості доказів набуття права вимоги до боржника надано копію договору № 05/07/24 від 05.07.2024 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Черкасигаз Збут» та ТОВ «Холд Лімітед» уклали договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає право вимоги заборгованостей, строк оплати яких настав, які виникли за договорами постачання природного газу, які були укладені між ТОВ «Черкасигаз Збут» та побутовим споживачем за періліком та у сумах, які зазначені в Додатку 1 до цього Договору. До акту приймання передачі права вимоги додаються документи, що підтверджують право вимоги, а також інші документи, необхідні для реалізації права вимоги.
До заяви про видачу судового наказу стягувачем надано розрахунок заборгованості боржника, проведеної ТОВ «Холд Лімітед» (новим кредитором, стягувачем). Згідно з даним розрахунком заборгованість становить 11645,82 грн, яка утворилась за період із 04.2021 по 07.2024.
Разом з тим, представником заявника до матеріалів справи не додано розрахунку заборгованості боржника, проведеного первісним кредитором ТОВ «Черкасигаз Збут», що могло б підтвердити право вимоги, що у свою чергу позбавляє суд можливості перевірити чи пред'явлено вимоги в межах строку позовної давності.
У разі якщо пред'явлено вимоги поза межами строку позовної давності, дана обставина є самостійною підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Так, згідно акту приймання передачі права вимоги до договору про відступлення права вимоги № 05/07 24 від 05.07.2024, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, що підтверджують право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі, а також інші документи, необхідні для реалізації права вимоги. Проте, до суду дані документи не надано.
Окрім того, частиною 6 статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Разом з тим, подана заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у боржника.
Також, згідно частин 1, 2 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Відповідно до частини 5, 6, 7 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до пункту 24, 29 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 (далі Положення про ЄСІТС), підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).
При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом, така сторона (учасник) справи відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України та пункту 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зобов'язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Також, як вбачається із матеріалів заяви, відсутній доказ надіслання боржнику ОСОБА_1 копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до його Електронного кабінету поданих до суду документів.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Отже, враховуючи відсутність документів, якими заявник обгрунтовує свої вимоги та доказ надіслання боржнику копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до його Електронного кабінету поданих до суду документів, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
При цьому, суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 27, 160 - 166, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОЛД ЛІМІТЕД» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ - відмовити.
Роз'яснити представнику заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому законом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днівз дня її складення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (з дня вручення копії ухвали).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА