10 вересня 2024 рокуСправа №: 695/2584/24
Номер провадження 3/695/1793/24
10 вересня 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №947536 від 26.06.2024, ОСОБА_1 26.06.2024р., близько 11 год. 00 хв. здійснювала роздрібну торгівлю з рук, а саме горілку без марки акцизного збору в кількості 1 літра в пластиковій тарі об'ємом 5 літрів, чим порушила ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату і час розгляду справи повідомлялася вчасно та належним способом, про причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживала будь-яких заходів, які б вказували на те, що вона бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення, зміст якого передбачений ст. 256 КУпАП, обов'язково має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Вказані вимоги щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення викладено у ІІ Розділі Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою суду від 05.07.2024р. матеріали даної справи поверталися до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області для дооформлення, зокрема через зазначення неповного місця вчинення правопорушення, а також у адміністративному матеріалі відсутні відомості щодо вилучення предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Згідно рапорту працівника поліції від 20.07.2024р. місцем вчинення адміністративного правопорушення є АДРЕСА_1 . Грошові кошти у ОСОБА_1 не вилучалися, вилучено 1 літр рідини з різким запахом спирту в пластиковій тарі об'ємом 5 літр, який зберігається в Золотоніському РВП..
Диспозиція ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Слід зазначити, що ч. 3 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, тобто у ній закріплюються лише загальні ознаки правила поведінки, тому, викладаючи суть правопорушення, слід посилатися на конкретні норми спеціального Закону, які порушила особа, що відповідно до ст. 256 КУпАП має відображатися у протоколі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також у сфері охорони здоров'я населення.
Зазначені відносини врегульовано на законодавчому рівні, зокрема, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібною торгівлею є діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
За змістом ст. 15 зазначеного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Відтак, суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 3 ст.156КУпАП можуть бути лише спеціальні суб'єкти, а саме суб'єкти підприємницької діяльності.
Разом з тим, до матеріалів справи не долучено належних та достатніх доказів на доведення того факту, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення чітко зазначено про те, що вона не працює.
Також суд звертає увагу на той факт, що протокол про адміністративне правопорушення, усупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не містить відомостей про те, кому саме здійснила ОСОБА_1 продаж алкоголю без відповідних документів.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додано її письмові пояснення від 26.06.2024р., а також вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення, який не містить даних ні про свідків правопорушення ні про понятих ні про особу, якій було продано вказаний напій. У протоколі вказано, що в ході фіксації правопорушення було вилучено 1 літр рідини із запахом спирту в пластиковій ємності. Жодних документів, що підтверджують таке вилучення до матеріальні справи не додано.
Також суддя враховує той факт, що всупереч вимог ст.ст. 256, 264, 265 КУпАП факт продажу вказаної рідини не встановлено та не підтверджено жодним доказом, виручка від торгівлі не вилучалася та не оглядалася. Інших доказів, які б підтверджували торгівлю горілкою, не надано.
Крім того, в матеріалах справи відсутні беззаперечні документальні докази у формі висновків фахівців, експертів, експертиз, технічних досліджень, виконаних компетентними суб'єктами, з підтвердженням того, що вилучена рідина є алкогольним напоєм.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, приймаючи до уваги наведені обставини, зважаючи на те, що наявними матеріалами справи не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, викладеного в диспозиції ч. 3 ст. 156 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі положень п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 156, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Середа Л.В.