Справа №694/2300/24
провадження № 1-кс/694/808/24
10.09.2024 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 про визнання дій працівників Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, які полягають у викраденні людини неправомірними,
До Звенигородського районного суду Черкаської області 09.09.2024 на розгляд надійшли матеріали скарги ОСОБА_2 , у якій остання просить визнати дії працівників Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, які полягають у викраденні людини неправомірними.
Перевіривши скаргу ОСОБА_2 з доданими до неї матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу слід повернути, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів скарги, вона подана ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на підтвердження своїх повноважень надала копію нотаріальної довіреності від 22.05.2023, якою їй надано право представляти інтереси в т.ч. потерпілого в загальних судах .
Відповідно до ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Рішенням № 62 від 02.08.2022 року «Про затвердження роз'яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді» Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України керуючись статтями 55, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, Регламентом Ради адвокатів України затверджені роз'яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді.
Так, відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частина 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентує вичерпні випадки надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі.
Системний аналіз частини 1 статті 26 та частин 1 і 2 статті 27 профільного Закону дозволяє зробити висновок про те, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення чи ордеру, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Проте ОСОБА_2 , в порушення вимог ст. 50 КПК України, та роз'яснень наданих Радою адвокатів України у Рішенні № 62 від 02.08.2022 року «Про затвердження роз'яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді» не надано відповідного доказу, що остання є адвокатом на підтвердження своїх повноважень представника (захисника), що позбавляє слідчого суддю встановити статус особи, яка звертається до слідчого судді, як представника (захисника).
Разом з тим, наведений недолік позбавляє слідчого судді можливості перевірити, що скаргу подала особа, яка має на це право, а також перевірити дійсне волевиявлення скаржника на подання такої скарги.
Крім того зі змісту скарги не вбачається можливим встановити, яка саме бездіяльність (дії) слідчого оскаржуються, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити, чи можуть такі дії (бездіяльність) бути предметом оскарження.
Положеннями п.1 ч.2 ст. 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Положеннями ч.4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, скарга подана не уповноваженою особою, та з її змісту неможливо встановити чи подана вона на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що підлягає оскарженню, у зв'язку з чим скаргу необхідно повернути.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку передбаченому, КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 9, 50, 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 про визнання дій працівників Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, які полягають у викраденні людини неправомірними - повернути скаржнику.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Слідчим суддею роз'яснюється, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1