іменем України
10.09.2024 Справа №905/860/24
Суддя - Говорун О.В.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".
Відповідач - ОСОБА_1 .
Про стягнення 48662,04 грн.
Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 48662,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору від 30.06.2021, у зв'язку з чим просить стягнути заборгованість за кредитом та нараховані відсотки у вигляді щомісячної комісії.
Відповідно до ухвали суду від 17.06.2024, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Від представника відповідача надійшов відзив на позов в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі. Також просить суд розстрочити виконання рішення суду на три роки щомісячними платежами на загальну суму 48662,04 грн по 1351,72 грн на місяць.
Від представника позивача надійшли письмові пояснення на заяву про розстрочення судового рішення строком на три роки. Представник позивача заперечує у розстроченні виконання рішення з посиланням на те, що питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарським судом із дотриманням балансу інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан. З метою дотримання балансу інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі, суд під час вирішення питання про розстрочку виконання враховує також матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан. Сторони по справі знаходяться у рівних економічних можливостях, матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
03.07.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 підписала із використанням електронного цифрового підпису заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ".
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Махсма), на підставі ст.634 Цивільного кодексу України, приєдналась до розділу 1.1. "Загальні положення" та підрозділу 3.2.8 "Умови та правила надання послуги "КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі - умови), що розміщені на сайті АТ КБ "Приватбанк" - pb.ua на дату укладання договору. Ця заява та умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом (а.с.10-14).
Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору, розмір кредиту становить 100000 грн, строк кредиту - на 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
Згідно з п.1.4 договору, у період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в тому числі при достроковому погашенні кредиту).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором складають 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п.1.5 договору).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с.17-25).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором за період з 03.07.2021 по 22.04.2024 становить 48662,04 грн та складається із: заборгованості за кредитом - 41662,04 грн, за відсотками у вигляді щомісячної комісії - 7000 грн (а.с.15).
Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу першого цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу (ч.2 ст.105 ЦК України).
Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 41662,04 грн обґрунтованими та доведеними доказами, що містяться в матеріалах справи.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам у вигляді комісії за користування кредитом суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Розмір процентної ставки за користування кредитом визначений в п. 1.4 заявки про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором складають 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п.1.5 договору).
Згідно з п. 3.2.8.6.5 Умов, у разі порушення клієнтом термінів виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених цим договором (за відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках клієнта для здійснення повноважень банку згідно до п. 3.2.8.5.6 цього договору), а також для сплати передбачених цим пунктом комісійних винагород, клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з усіх поточних і депозитних рахунків клієнта в банку в порядку, передбаченому законодавством та цим договором.
Відповідно до п.3.2.8.3.2 Умов, за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення заборгованості за процентами у вигляді щомісячної комісії у розмірі 7000 грн.
На час прийняття рішення у справі доказів про сплату відповідачем заборгованості за процентами у вигляді щомісячної комісії у розмірі 7000 грн до суду не надано.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії доведеними, обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до ч.1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ГПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем...
Кредитний договір від 30.06.2021 (підписаний 03.07.2021) був укладений між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .
В той же час, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа-підприємець (дата державної реєстрації:25.07.2017, дата запису: 25.07.2017, номер запису 22740000000040122) та припинила діяльність як фізична особа-підприємець 05.05.2022.
За змістом ч.2 ст.50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, законодавством передбачена відповідальність фізичної особи підприємця лише за зобов'язаннями, які пов'язані з підприємницькою діяльністю.
В той же час, у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП, її господарські зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона, як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.
За таких обставин, господарські зобов'язання відповідача, які виникли до дати припинення її діяльності як суб'єкта господарювання не є припиненими, а відповідач не звільняється від їх виконання.
Щодо заяви представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на три роки суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на важкий фінансовий стан, який виник у зв'язку з відсутністю доходу внаслідок неможливості здійснення підприємницької діяльності у зв'язку з окупацією міста Маріуполь; на теперішній час відповідач є внутрішньо переміщеною особою; загальний дохід відповідача з січня 2022 року по червень 2024 року складає 17600,43 грн.
Відповідно до ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, наведеною нормою чітко визначені підстави, з наявністю яких суд наділяється правом для розстрочення виконання рішення суду у справі, такими підставами є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обов'язок доведення наявності обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається на таку сторону.
У своїй заяві відповідач зазначає, що єдиним його доходом є соціальні виплати та гуманітарна допомога.
Виконати рішення суду відповідач зможе, за умови надання судом розстрочки на три роки зі сплатою щомісячними платежами у розмірі 1351,72 грн.
В той же час, відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, розстрочення виконання судового рішення на три роки, як просить відповідач, процесуальним законодавством не передбачено.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд зазначає, що строк кредиту складав 12 місяців з дати видачі кредитних коштів, тобто до 03.07.2022.
Станом дату ухвалення рішення в справі, відповідач своєчасно не виконав зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Отже, відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором протягом більше ніж 2 років та просить розстрочити виконання рішення.
Задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення суду за таких обставин не сприятиме завданню господарського судочинства щодо справедливого вирішення спору судом та може мати наслідком недотримання балансу інтересів сторін у справі.
Виходячи з викладеного вище, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду в цій справі.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.
Судовий збір, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, б.1 Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) заборгованість в загальному розмірі 48662 (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят дві) грн 04 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 41662 (сорок одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн 04 коп., заборгованість за процентами у вигляду щомісячної комісії - 7000 (сім тисяч) грн та судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Говорун