Справа № 645/5365/24
Провадження № 2/645/2361/24
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2024 р. м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Феленко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на спосіб стягнення у твердій грошовій сумі в розмірі 1598,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до повноліття дитини.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року вказано, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам закону, зокрема, ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху в силу наступного.
Звертаючись з даним позовом, позивач фактично просить зменшити розмір стягнення з нього аліментів шляхом зміни способу їх стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
При цьому, у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначені коло осіб, які звільняються від сплати судового збору, серед яких, позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Позивачі у справах про зменшення розміру аліментів не звільняються від сплати судового збору, у відповідності до вказаної правової норми.
Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно позовних вимог, вимогами позивача - є вимоги майнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на момент подання позовної заяви становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.).
Матеріали позовної заяви не містять платіжного документу про сплату судового збору та в переліку додатків до позовної заяви не зазначено про долучення оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. або надати докази на підтвердження звільнення його від сплати судового збору.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин суд не може відкрити провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів без руху.
Способом усунення недоліків, зазначених у даній ухвалі, є надання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання недоліків у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Феленко