Справа № 645/3233/24
Провадження № 2/645/1675/24
11 вересня 2024 року м.Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Шевченко Г.С.,
за участю секретаря судового засідання Пастушенко К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач - ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про споживчий кредит №2095390 від 03.08.2021 в сумі 38910,25 грн., понесені витрати на сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. та понесені витрати на правої допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 03.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2095390, згідно анкети-заяви №2095390 від 02.08.2021, шляхом підписання електронним підписом відповідача. ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої зобов'язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту. 28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги до боржників, зокрема і за договором, укладеним з відповідачем. ТОВ «Вердикт капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект центр», відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, зокрема і за договором, укладеним з ОСОБА_1 . Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів станом на 10.05.2024 становить 38910,25 грн., з яких: 6021,60 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 32888,65 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.06.2024 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, про дату та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, відзиву, заперечень до суду подано не було.
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Перевіривши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 03.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2095390, згідно анкети-заяви №2095390 від 02.08.2021, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн., строком кредитування 30 днів, з 03.08.2021 зі сплатою відсотків 24 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги до боржників, зокрема і за договором №2095390, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 .
В свою чергу, ТОВ «Вердикт капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект центр», відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, зокрема і за договором, укладеним з ОСОБА_1 .
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 перед позивачем має заборгованість, яка станом на 10.05.2024 становить 38910,25 грн., з яких: 6021,60 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 32888,65 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект центр» за договором про споживчий кредит №2095390 від 03.08.2021 в сумі 38910,25 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 порушила графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект центр» у розмірі 38910,25 грн.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З'їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем надано договір №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023, укладений між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», платіжну інструкції № 0433390000 від 10.05.2024 про перерахування ТОВ «Коллект центр» Адвокатському об'єднанню «Лігал Ассістанс» 65000 грн. за надання правової допомоги, згідно договору №02-01/2023, заявку на надання юридичної допомоги №852, відповідно до якої сторони погодили надання правових послуг, а саме надання усної консультації за дві години - 4000 грн., складання позовної заяви за 3 години - 9000,00 грн. та витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 03.04.2024, яким сторони погодили надання правових послуг Адвокатського об'єднання у відповідності до заявки на надання юридичної допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. є неспівмірною, зокрема, із складністю справи та виконаними роботами. Зокрема, представником позивача завищені години, які об'єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги - як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу. З матеріалів справи вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» надає правову допомогу ТОВ «Коллект центр». Зазначена категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, містить 4 аркуші, більшість з яких посилання на норми законодавства, у позовній заяві відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення, додатки до позовної заяви, також є наперед визначеними та не потребують великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі №922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн., який підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265,280-283 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договором про споживчий кредит №2095390 від 03.08.2021 в сумі 38910 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот десять) грн. 25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження:01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) понесені витрати на сплати судового збору у розмірі 3028 грн. 00 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: ТОВ «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306;
відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складений 11.09.2024.
Суддя: