Справа № 420/27268/24
10 вересня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ),
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповного виконання обов'язку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди 03.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 12.04.2024, 14.04.2022, 16.04.2022, 19.04.2022, 22.04.2022, 24.04.2022, 27.04.202, 30.04.2022, 02.05.2022, 05.05.2022, 08.05.2022, 10.05.2022, 13.05.2022, 14.05.2022, 17.05.2022, 18.05.2022, з 28.05.2022 по 31.05.2022, з 02.06.2022 по 30.06.2022, з 11.07.2022 по 21.07.2022 та 31.07.2022, з 10.08.2022 по 31.08.2022, з 04.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023 з 01.04.2023 по 12.04.2023, 14.04.2023, з 16.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 05.07.2023, з 11.07.2023 по 30.07.2023, з 01.08.2023 по 17.08.2023, з 29.08.2024 17 19.09.2023 по 21.08.2023, з 23.08.2023 по 24.08.2023, з 10.09.2023 по 26.09.2023, з 06.11.2023 по 07.11.2023 та з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 02.12.2023 по 22.12.2023, 25.12.2023, 27.12.2023, 29.12.2023, 31.12.2023.
Ухвалою суду від 03.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: додатків до позову в паперовому вигляді та в тій частині що стосується позивача; заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
До Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла зава про усунення недоліків до якої долучено клопотання, в якому представник позивача просить суд поновити позивачу строк зверненння до суду з позовом в рамках справи № 420/ 27268/24. В обгрунтування клопотання про поновлення строку звернення представник позивача зазначає, що документи, за результатами вивчення яких позовна сторона з'ясувала про наявність неповного виконання відповідачем з нарахування та виплати додаткової винагороди за спірні періоди, у тому числі у частині, щодо якої позов залишено без руху, стороною позивача отримано 03.06.2024, що вбачається з трекінгу Укрпошти. При цьому, дізнатись про неповне виконання відповідачем своїх зобов'язань раніше, ніж позивачем було отримано перелічені у цій справі докази - бойові розпорядження, рапорти на виплату та журнал бойових дій в рамках отримання правової допомоги, позивач був позбавлений можливості, позаяк не є особою, обізнаною у галузі права, а вказані документи мають гриф ДСК тому, з урахуванням названих особливостей, витяги з них у нетаємній частині згідно законодавства можливо було отримати тільки за адвокатським запитом. Позов подано у тримісячний строк з моменту отримання документів. Доказом отримання документів є саме трекінг поштової установи про дату отримання адвокатом витягів у нетаємній частині - бойових розпоряджень, рапортів на виплату та журналу бойових, позаяк, вказані документи мають гриф ДСК тому, з урахуванням названих особливостей, названі витяги з них у нетаємній частині згідно законодавства можливо було отримати тільки за адвокатським запитом. Поєднавши сукупність отриманих доказів з банківською випискою, сторона позивача дізналась про неповне виконання відповідачем свого обов'язку з нарахування та виплати позивачеві додаткової винагороди.
Крім того, представник позивача вказує, що заявлений позовний період свідчить про «Триваюче правопорушення», відтак тези, що правовідносини за період з 03.04.2022 по 18.07.2022, котрий почався раніше, є спірними, а решта, котрий почався пізніше, - стабільними, виключно в розрізі змін у ст.233 КЗпП, не свідчать безапеляційно про настання такої стабільності та суперечать самій суті поняття триваючого правопорушення.
Надаючи оцінку клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даної позовною заявою, суддя зазначає наступне.
Частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
За практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від вказаних обставин, а вирішується з огляду на факт, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права та не може змінювати момент, з якого позивач дізнався про порушення такого права.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суддя наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Спір у цій справі виник у зв'язку із стягненням на користь військовослужбовця додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди 03.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 12.04.2024, 14.04.2022, 16.04.2022, 19.04.2022, 22.04.2022, 24.04.2022, 27.04.202, 30.04.2022, 02.05.2022, 05.05.2022, 08.05.2022, 10.05.2022, 13.05.2022, 14.05.2022, 17.05.2022, 18.05.2022, з 28.05.2022 по 31.05.2022, з 02.06.2022 по 30.06.2022, з 11.07.2022 по 21.07.2022 та 31.07.2022 , з 10.08.2022 по 31.08.2022, з 04.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023 з 01.04.2023 по 12.04.2023, 14.04.2023, з 16.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 05.07.2023, з 11.07.2023 по 30.07.2023, з 01.08.2023 по 17.08.2023, з 29.08.2024 17 19.09.2023 по 21.08.2023, з 23.08.2023 по 24.08.2023, з 10.09.2023 по 26.09.2023, з 06.11.2023 по 07.11.2023 та з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 02.12.2023 по 22.12.2023, 25.12.2023, 27.12.2023, 29.12.2023, 31.12.2023.
З позовною заявою позивач звернувся до суду 29.08.2024 року, таким чином позивач пропустив тримісячний строк на звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за періоди з 19.07.2022 по 21.07.2022 та 31.07.2022 , з 10.08.2022 по 31.08.2022, з 04.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023 з 01.04.2023 по 12.04.2023, 14.04.2023, з 16.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 05.07.2023, з 11.07.2023 по 30.07.2023, з 01.08.2023 по 17.08.2023, з 29.08.2024 17 19.09.2023 по 21.08.2023, з 23.08.2023 по 24.08.2023, з 10.09.2023 по 26.09.2023, з 06.11.2023 по 07.11.2023 та з 24.11.2023 по 30.11.2023, з 02.12.2023 по 22.12.2023, 25.12.2023, 27.12.2023, 29.12.2023, 31.12.2023.
Щодо посилань сторони позивача про те, що документи, за результатами вивчення яких позовна сторона з'ясувала про наявність неповного виконання відповідачем з нарахування та виплати додаткової винагороди за спірні періоди стороною позивача отримано 03.06.2024 року, а тому позов подано у тримісячний строк з моменту отримання документів, суддя зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року (далі - Порядок) до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану.
Згідно з пунктом 8 Розділу І Порядку грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Відповідно до пункту 10 Розділу XXXIV Порядку накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
При цьому, позивачу було достеменно відомо чи брав він у відповідному місяці безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та періоди виконання таких завдань. Отже позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про виплату такої винагороди або причини її не виплати.
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.
Таким чином, отримання представником позивача 03.06.2024 року документів щодо нарахування та виплати додаткової винагороди не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про те, що позивач почав вчиняти активні дії для відновлення порушених на його думку прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Суддя зазначає, що до спірних правовідносин не може застосовуватись порядок визначення перебігу строку звернення до суду при триваючій деліктній поведінці відповідача, оскільки у спірних правовідносинах саме з дня отримання під час проходження служби грошового забезпечення у меншому розмірі, тобто без нарахування додаткової винагороди, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суддя зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Оскільки, подане представником позивача клопотання хоча й містить прохання про поновлення строку звернення до суду, однак з його змісту вбачається, що сторона позивача вважає, що позов подано в межах строку звернення, обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій в клопотанні про поновлення строку не наведено, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва