Справа № 645/3354/24
Провадження № 1-кп/645/396/24
10 вересня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 4202422020000026 від 09.04.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, працюючого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 10 вересня 2024 року,
30.03.2024, точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, сів за кермо транспортного засобу моделі «ВАЗ 210994-20», д.н.з. НОМЕР_1 .
Під час керування транспортним засобом «ВАЗ 210994-20», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 в районі будинку АДРЕСА_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнившись, що це буде безпечним, здійснив зіткнення з припаркованими на території двору транспортними засобами «Deawoo Sens», д.н.з НОМЕР_2 , «Маzda СХ-5», д.н.з. НОМЕР_3 та «Реugeot 308», д.н.з. НОМЕР_4 , чим допустив порушення п.10.9 «ПДР України», тобто створення небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху під час руху транспортного засобу заднім ходом. Внаслідок порушення правил дорожнього руху на місце події було викликано працівників УПП в Харківській області.
Здійснюючи свої службові повноваження, працівники УПП в Харківській області ДПП, у складі поліцейських ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підійшли до ОСОБА_5 , який перебував у дворі за місцем скоєння адміністративного правопорушення, представилися останньому та повідомили, що ним було допущено порушення п.10.9 «ПДР України», тобто створення небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху під час руху транспортного засобу заднім ходом. Крім того, під час спілкування з ОСОБА_5 , працівниками поліції було встановлено, що у нього маються ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю, в результаті чого останньому було запропоновано пройти освідування на місці за допомогою спеціального технічного пристрою, а саме «Аlсоtest Drager», за результатами якого в організмі ОСОБА_5 виявлено наявність парів алкоголю у кількості 1.83 проміле.
Тоді інспекторами патрульної поліції було повідомлено ОСОБА_5 , що останнім було вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч.І ст. 130 КУпАП, а тому на нього буде складено відповідні адміністративні матеріали.
У цей час ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що співробітниками УПП в Харківській області ДПП на нього буде складено протоколи про скоєння ним адміністративних правопорушень, з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєні адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, почав пропонувати співробітникам поліції вирішити питання на місці, шляхом пропонування неправомірної вигоди, за неоформлення протоколів про вчиненні ним адміністративні правопорушення. На неодноразові пропозиції ОСОБА_5 про надання неправомірної вигоди, що мали місце о 16:02:41 години, 16:02:56 години та 16:03:10 години 30.03.2024 року, під час спілкування з працівниками поліції, співробітник УПП ДПП в Харківській області повідомив останньому, що пропозиція, обіцянка, або дача неправомірної вигоди службовій особі, це кримінальне правопорушення, передбачене Кримінальним кодексом України.
Так, продовжуючи свої протиправні дії, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі 30.03.2024 о 16:03:58 годині ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, діючи за раптово виниклим умислом, направленим на пропозицію надання працівникам УПП ДПП в Харківській області, у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тобто службовим особам, неправомірної вигоди за неоформлення адміністративних матеріалів, щодо вчинення ним адміністративних правопорушення, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, почав пропонувати останнім неправомірну вигоду у розмірі 15000 гривень, тобто виконав усі дії для доведення свого злочинного умислу до кінця.
Одразу після цього, працівники УПП ДПП в Харківській області, у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усвідомлюючи, що повідомлення та дії ОСОБА_5 свідчать про пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння останнього, доповів до чергової частини ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про факт висловлення ОСОБА_5 пропозиції надати неправомірну вигоду службовій особі, про що у подальшому, був складений мотивований рапорт про факт висловлення останнім пропозиції надати неправомірну вигоду службовій особі.
ОСОБА_5 під час судового слідства повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правовпорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, та угоді про визнання винуватості, щиро розкаявся у вчиненому.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 , як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду,тобто за ч. 1 ст. 369 КК України.
Під час розгляду справи судом між прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 від 10 вересня 2024 року, укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами угоди про визнання винуватості, ОСОБА_5 беззастережно визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених у обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, щиро розкаявся у вчиненому.
Сторони узгодили призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не був судимим, щиросердно розкаявся у вчиненому, сторони з урахуванням вказаних обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, вважають можливим призначити покарання у вигляді штрафу.
Угода, підписана сторонами 10 вересня 2024 року.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, в наслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Прокурор вважав за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 10 вересня 2024 року, як таку, що відповідає вимогам закону.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засідання також просив затвердити угоду.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Сторони угоди зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання. Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи: положення пунктів 1-2 ч. 1 ст. 65 КК, ч. 2 ст. 53 КК України; ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК).
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 10 вересня 2024 року, відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає вимогам призначення покарання, передбачених ст. 65, 66 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом вивчались данні про особу обвинуваченого, та встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікарів наркологічного та психоневрологічного диспансеру не перебуває, розлучений, повідомив суду, що офіційно працевлаштований в КП "Харківський метрополітен" черговим служби безпеки, але підтвердження працевлаштування суду не надав.
Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття. Обставин, які згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Питання речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено. Судових витрат по кримінальному провадженню не має.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Керуючись ст. ст. 100, 182, 202, 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Угоду про визнання винуватості, укладену 10 вересня 2024 року між прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Згідно ст. 476 КПК України - у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Речові докази: оптичний диск DVD-R із відеозаписом, долучений до матеріалів вказаного кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1