10 вересня 2024 р. № 400/5715/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ПФУ в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування ОСОБА_1 періоду роботи з 27.10.1993 по 01.04.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МАХАОН».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 27.10.1993 по 01.04.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МАХАОН» з дня її призначення, а саме з 28.02.2024.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що звернулася до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періодів роботи з 27.10.1993 по 01.04.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МАХАОН». Однак відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача, оскільки запис про звільнення містить розбіжності між датою звільнення з роботи (01.04.1996) та датою наказу (22.03.1996 р.). Зазначено, що для зарахування періодів роботи необхідно підтвердити трудовий стаж. Головне управління ПФУ у Миколаївській області надало відзив на позовну заяву, зазначив, що трудова книжка заповнена з порушеннями вимог Інструкції №58, а саме запис про звільнення містить розбіжності між датою звільнення з роботи (01.04.1996) та датою наказу (22.03.1996 р.), тому відсутні підстави для зарахування до страхового стажу Позивача спірних періодів роботи, а тому відмова відповідача є правомірною та законною. Таким чином позовні вимоги не підлягають задоволенню, у позовних вимогах слід відмовити в повному обсязі.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідив матеріали справи, суд
З 28.02.2024 року позивач перебуває на обліку ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При зарахуванні стажу роботи для призначення пенсії Відповідачем безпідставно не враховано весь трудовий стаж згідно з записами в трудовій книжці Позивачки НОМЕР_1 .
До страхового стажу не враховано період роботи Позивачки з 27.10.1993 по 01.04.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МАХАОН».
15.04.2024 Позивачка звернулась до Відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи Позивачки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МАХАОН» з 27.10.1993 по 01.04.1996 згідно трудової книжки НОМЕР_2 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26.04.2024 №7407-6555/Г-02/8-1400/24 ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відмовлено. До страхового стажу Позивачки не зараховано період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МАХАОН» з 27.10.1993 по 01.04.1996, оскільки запис про звільнення містить розбіжності між датою звільнення з роботи (01.04.1996) та датою наказу (22.03.1996), що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача зазначені записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які належним чином завірені підписом роботодавця.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку щодо належного обліку трудових документів працівників фактично позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за періоди роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначена відповідачем підстава не зарахування періодів роботи, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача, зазначеного у його трудовій книжці.
Щодо періодів роботи з 27.10.1993-01.04.1996 рр. суд зазначає, що трудова книжка містить інформацію про страховий стаж позивача з відповідними записами про роботу. Також суд неодноразово вже звертав увагу відповідача, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
За таких обставин, позивачу протиправно не врахували до страхового стажу періоди роботи з 27.10.1993-01.04.1996 рр.
Позов підлягає задоволенню.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 гривень підлягає відшкодуванню на його користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-Головного управління ПФУ у Миколаївській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) щодо неврахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоду роботи з 27.10.1993 по 01.04.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МАХАОН».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) перерахувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з урахуванням періоду роботи з 27.10.1993 по 01.04.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МАХАОН» з дня її призначення, а саме з 28.02.2024.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплачений квитанцією від 08.06.2024 року № 5677-9472-0229-2668.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар