08 липня 2024 року Справа № 160/12816/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.12.2023 №38178/03-16 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути моє звернення від 07.12.2023 з урахуванням відомостей, що містяться у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 06.12.1984 року та архівних довідках від 03.06.2023 року №771, №772, №773, №774, №775, №776, №777, №778 та від 23.11.2022 №1477, №1478, виданих комунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач надав необхідні документи, які протиправно не враховані відповідачем, що позбавило його права на призначення пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі №160/12816/24; встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються заперечення; витребувано у відповідача додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання.
Відповідач заяв по суті спору не надав, позовна заява з додатками та ухвала про відкриття провадження направлена у системі «Електронний суд» 20.05.2024 та 10.06.2024 відповідно. Тобто, строк на подання відзиву до 25.06.2024.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
07.12.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява від 07.12.2023 надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Київ, яке за результатами її розгляду прийняло рішення «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » № НОМЕР_2 від 11.12.2023, згідно з яким:
- 07.12.2023 №1947 звернувся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_3 ), не працює, щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії;
- відповідно до частини 1 статті 26 Закону право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
- відповідно до наданих документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, довідки про підтвердження трудової діяльності та проходження військової служби) страховий стаж складає 9 років 8 місяців 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії;
- не враховано до стажу періоди-роботи в колгоспі у 1978-1979 роках, та у 1980-1997 роках, оскільки у наданих довідках зазначене прізвище не відповідає паспортним даним та неповністю зазначено ім'я та по батькові;
- враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до приписів статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з приписами статті 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), частини першої статті 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних положень).
Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних положень).
Цією постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Із наявної у матеріалах справи копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , професія тракторист, дата заповнення 06.12.1984, вбачаються записи (за заявлені спірні періоди): 1981 - 1997 роки.
В архівних довідках від 03.06.2023 №771, №772, №773, №774, №775, №776, №777, №778 та від 23.11.2022 №1477, №1478, виданих комунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів», наведені відомості про роботу у колгоспі ім. Свердлова, з серпня 1993 року КСП ім. Свердлова, з липня 2000 року ТОВ «Свердловське» позивача, при цьому у таких довідках зазначено написання прізвища позивача « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 », ім'я « ОСОБА_4 », по батькові « ОСОБА_5 .», « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 .», та відображено його відпрацьовані людино-дні за 1980-1985, 1986-1990, 1991-1994, 1995-1997, а також за 1978-1979 роки.
Саме у зв'язку із тим, що у таких архівних довідках по різному вказано ім'я позивача, відповідачем здійснено висновок, що у наданих довідках зазначене прізвище не відповідає паспортним даним та неповністю зазначено ім'я та по батькові, та не враховано до стажу періоди-роботи в колгоспі у 1978-1979 роках, та у 1980-1997 роках.
Однак, суд зазначає, що на заявника не може покладатися тягар помилок, допущених при складенні документів іншими працівниками роботодавця, та не може виключатися конституційна гарантія соціального забезпечення у старості.
У зв'язку із викладеним підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача із урахуванням відомостей, зазначених у наданих документах.
При цьому суд зазначає, що номер оскаржуваного рішення відповідає номеру пенсійної справи - 046550007011 та не є його вихідним реєстраційним номером 38178/03-16.
Також підлягають присудженню на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору за звернення до суду з позовом немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » № НОМЕР_2 від 11.12.2023, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Київ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2023 про призначення пенсії з урахуванням відомостей, що містяться у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 06.12.1984 та архівних довідках від 03.06.2023 №771, №772, №773, №774, №775, №776, №777, №778 та від 23.11.2022 №1477, №1478, виданих комунальною архівною установою «П'ятихатський трудовий архів» з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 00 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно