Справа № 632/980/24
провадження №3/632/380/24
11 вересня 2024 року м. Первомайський
Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Журавель О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
08 червня 2024 року о 14 годині 28 хвилин, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Єдності у місті Первомайський Харківської області, у стані алкогольного сп'яніння.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив підпункт «а» пункту 2.9. розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він просив розглянути справу без його участі та заявив суду про повне визнання своєї вини і щире розкаяння у вчиненому.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 014250 від 08 червня 2024 року, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення підпункту «а» пункту 2.9. розділу 2 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також у відповідній графі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Під час проведення огляду поліцейськими також було застосовано технічні засоби відеозапису, матеріали якого долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Також у відповідній графі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 підписав протокол, але від надання письмових пояснень відмовився;
- даними відеозапису з технічних засобів поліцейського зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного спяніння із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810, з яких вбачається, що останній погодився проходити огляд на стан алкогольного спяніння на місці та погодився з результатами;
- актом огляду на стан алкогольного спяніння із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager - Аlkotester 6810, з якого вбачається, що результат огляду 2,43 ‰. Водночас у відповідній графі ОСОБА_1 погодився з результатами, зазначеними в акті.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд приймає до уваги, що порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП та низці підзаконних нормативно-правових актів.
Так, пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно із пунктом 2.9 «а» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наведені вище докази в їх сукупності підтверджують те, що зазначена процедура поліцейським була дотримана. Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (з внесеними змінами).
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вимогами ст. 68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Оскільки за результатами проведеного огляду встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, це є порушенням вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, що покладені в основу постанови, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність - щире розкаяння, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, у зв'язку з чим вважаю можливим застосувати до адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова дійсна для пред'явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя:О. О. Журавель