10 вересня 2024 року
м. Харків
Справа № 638/16970/24
Провадження № 1-кс/638/3039/24
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчої - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшої слідчої Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Маралиха Алтайського краю рф, громадянки України, росіянка, з вищою освітою, офіційно працевлаштованої на посаді провідного юриста концерну «Європейський», розлученої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221200001709 від 14.08.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України,
10 вересня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшої слідчої Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання слідчого обгрунтовано тим, що у провадженні СВ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200001709 від 14.08.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п. 6, 11 ч.2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.08.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, викликаних попереднім розлученням та поділом спільного майна, вирішила організувати умисне вбивство свого колишнього чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доручивши його виконання іншій особі за винагороду, у вигляді безоплатної передачі у власність нерухомого майна у місті Харкові.
Так, 13 серпня 2024 року приблизно о 11 год 00 хв., точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію вчинення умисного вбивства на замовлення з корисливих мотивів, зустрілася з « ОСОБА_9 » за адресою: АДРЕСА_3 , де під час зустрічі ОСОБА_5 замовила вбивство свого колишнього чоловіка ОСОБА_8 , запропонувавши винагороду у вигляді безоплатної передачі у власність нерухомого майна у місті Харкові, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки наразі в неї відсутні грошові кошти для іншої винагороди. « ОСОБА_9 » погодився на запропоновані умови та ОСОБА_5 передала йому інформацію щодо потерпілого ОСОБА_8 , яка була викладена на фрагменті аркушу паперу, на якому була надрукована копія паспорта потерпілого. На зворотній стороні аркушу, ОСОБА_5 власноруч написала адресу проживання останнього, а саме: АДРЕСА_5 . Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на організацію готування умисного вбивства на замовлення з корисливого мотиву, ОСОБА_5 домовилась з « ОСОБА_9 » про наступну зустріч, призначену через телефонний зв'язок.
В подальшому, « ОСОБА_9 » повідомив співробітникам поліції про злочинні наміри ОСОБА_5 , та, з метою проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на документування злочинних дій ОСОБА_5 , а також попередження реалізації вказаного злочинного наміру, співробітниками поліції було залучено « ОСОБА_9 » як залегендовану особу з установчими даними « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », якому і була доручена роль виконавця вбивства.
Не полишаючи своїх злочинних намірів, 17.08.2024 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 зустрілася з « ОСОБА_9 » за адресою: АДРЕСА_3 ) та підтвердила своє попереднє замовлення щодо вбивства ОСОБА_8 , обговоривши більш детально спосіб вбивства та винагороду після його реалізації. Далі, ОСОБА_5 та « ОСОБА_9 » домовились про наступну зустріч, яка також буде призначена через телефонний зв'язок, за декілька днів.
Далі, 20.08.2024 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_5 в черговий раз зустрілася з « ОСОБА_9 » за адресою: АДРЕСА_6 та вкотре підтвердила свої злочинні наміри щодо замовлення вбивства з корисливих мотивів свого колишнього чоловіка ОСОБА_8 , де вони обговорили місце переховування « ОСОБА_9 », а саме: с. Зауддя, Харківської обл. та кодову фразу - «Давай познакомимся», яку повинен буде надіслати « ОСОБА_9 » - ОСОБА_5 у месенджері «Viber», що значитиме успішне виконання умисного вбивства ОСОБА_8 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство на замовлення з корисливого мотиву, ОСОБА_5 , 24.08.2024 об 11 год. 00 хв. в останній раз зустрілася з « ОСОБА_9 » за адресою: АДРЕСА_3 (Сумський ринок), де остаточно підтвердила факт замовлення вбивства свого колишнього чоловіка ОСОБА_8 , шляхи відходу та подальшого переховування виконавця - « ОСОБА_9 ».
09.09.2024 о 12 год. 30 хв. « ОСОБА_9 », діючи згідно попередньо розробленого плану, щодо попередження реалізації вищезазначеного злочинного наміру, вчинив дії щодо імітування умисного вбивства у формі нібито спричинення вогнепального поранення голови ОСОБА_8 , та, згідно відведеної ролі, написав повідомлення у месенджері «Viber» на номер телефона ОСОБА_5 з кодовою фразою «Давай познакомимся», що дало впевненість ОСОБА_5 , вбивство її колишнього чоловіка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконане. Проте вбивство ОСОБА_8 було імітоване працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п. п. 6, 11 ч.2 ст. 115 КК України, а саме, у організації готування умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з корисливих мотивів, на замовлення.
09.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 та 279 КПК України, 09.09.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п. п. 6, 11 ч.2 ст. 115 КК України.
Вивченням особи підозрюваної встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка селища Маралиха Алтайського краю рф, громадянка України, росіянка, з вищою освітою, офіційно працевлаштована на посаді провідного юриста концерну «Європейський», розлучена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п. п. 6, 11 ч.2 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 14.08.2024, 17.08.2024, 21.08.2024, 24.08.2024, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії, а саме: -аудіо, відео контроль особи від 05.09.2024 з додатком, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії, а саме: -аудіо, відео контроль особи від 05.09.2024 з додатком, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії, а саме: -аудіо, відео контроль особи від 05.09.2024 з додатком, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у вчинені злочину в якому вона підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при обранні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки остання підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, так як остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання останньої винуватою у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останньої від органу досудового розслідування та/або суду. Так, ОСОБА_5 усвідомлюючи факт притягнення її до кримінальної відповідальності, призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі та невідворотності покарання, може зникнути зі свого постійного місця проживання та переховуватися від слідства, що призведе до тяганини по даному кримінальному провадженню, а також тяганини у прийнятті відносно підозрюваної ОСОБА_5 судового рішення.
Ризик, передбачений п. п. 2, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , з метою укриття чи ведення в оману орган досудового розслідування може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, чи будь якими діями перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки досудове слідство ще триває, та певні обставини ще встановлюються.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні шляхом умовляння, залякування чи іншим чином змусити свідків, експерта змінити свої покази.
Таким чином, фактичні обставини справи, особистість підозрюваної, характер висунутої підозри та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваною процесуальних обов'язків.
У разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту, застави, або поруки ОСОБА_5 може впливати на свідків, потерпілого покинути відомі слідству його можливі місця перебування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, внаслідок чого прокурор, слідчий не зможе фактично контролювати його виконання.
При обранні запобіжного заходу також враховується вік та стан здоров'я підозрюваної.
Органом досудового розслідування встановлено, що у сторони обвинувачення відсутні будь-які документи, які б свідчили, що до ОСОБА_5 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи викладені вище обставини, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особи підозрюваної, орган досудового розслідування дійшов висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваної має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, без визначення розміру застави.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваною процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор та слідча підтримали клопотання з підстав, викладених в клопотанні, просили його задовольнити, застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала. Пояснила, що ризики є недоведеними, має матір похилого віку, яка потребує догляду та незадовільний стан здоров'я, у неї підвищується тиск, а також працевлаштована, на роботі має багато справ. Зазначила, що вказані обставини не відповідають дійсності, зокрема щодо корисливого мотиву, оскільки вона має у власності велику кількість нерухомого майна. Не переховувалась.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні вважали, що клопотання є необгрунтованим, а ризики, на які посилається орган досудового розслідування, є недоведеними, обставини не відповідають дійсності. Однак, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винною у інкримінованому їй діянні, заперечень проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не висловлювали, разом із тим, просили обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Також просили суд врахувати особу підозрюваної, її вік та стан здоров'я.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема статей 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України - запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання останньої винуватою у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останньої від органу досудового розслідування та/або суду. Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт притягнення її до кримінальної відповідальності, призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі та невідворотності покарання, може зникнути зі свого постійного місця проживання та переховуватися від слідства, що призведе до тяганини по даному кримінальному провадженню, а також тяганини у прийнятті відносно підозрюваної ОСОБА_5 судового рішення.
За таких обставин підозрювана не має міцних соціальних зв'язків, неповнолітніх дітей на утриманні, що може слугувати стримуючим фактором для забезпечення належної поведінки підозрюваної, зареєстрована та фактично проживає за різними адресами, і, знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, без застосування запобіжного заходу до неї існує ризик, що остання може покинути територію м. Харкова та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 2, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , з метою укриття чи ведення в оману орган досудового розслідування може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, чи будь якими діями перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки досудове слідство ще триває, та певні обставини ще встановлюються.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні шляхом умовляння, залякування чи іншим чином змусити свідків, експерта змінити свої покази.
Таким чином, фактичні обставини справи, особистість підозрюваної, характер висунутої підозри та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваною процесуальних обов'язків.
У разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту, застави, або поруки ОСОБА_5 може впливати на свідків, потерпілого покинути відомі слідству його можливі місця перебування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, внаслідок чого прокурор, слідчий не зможе фактично контролювати його виконання.
Відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 та 279 КПК України, 09.09.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п. 6, 11 ч.2 ст. 115 КК України.
Вивченням особи підозрюваної встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка селища Маралиха, Алтайського краю, рф, громадянка України, росіянка, з вищою освітою, офіційно працююча на посаді провідного юриста концерну «Європейський», не одружена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п. 6, 11 ч.2 ст. 115 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 14.08.2024, 17.08.2024, 21.08.2024, 24.08.2024, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії, а саме: -аудіо, відео контроль особи від 05.09.2024 з додатком, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії, а саме: -аудіо, відео контроль особи від 05.09.2024 з додатком, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової ) дії, а саме: -аудіо, відео контроль особи від 05.09.2024 з додатком, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини п'ятої статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити вказані вище дії.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, зокрема підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру, обставинам та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку ОСОБА_5 .
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.
Однак, враховуючи реальне існування встановлених ризиків, а також, оцінюючи сукупність обставин вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваної, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому доходить висновку, що до останньої необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доказами цього, є те що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, а саме, у організації готування умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з корисливих мотивів, на замовлення, за який законом передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також враховую, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання (злочин є особливо тяжким), що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватою, її вік та стан його здоров'я.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Отже, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та запобігати спробам вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а відтак жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваної.
За приписами частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Вирішуючи питання щодо визначення ОСОБА_5 розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні, суд враховує приписи статей 177, 178, 182, 183 КПК України.
Виходячи з практики ЄСПЛ, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу.
Окрім того, підозрювана зазначила, що має у власності велику кількість нерухомого майна, тому за таких обставин визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу не буде слугувати достатнім стримуючим фактором задля забезпечення належної поведінки підозрюваної та виконання нею процесуальних обов'язків.
Характер вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, характер та обставини інкримінованого злочину, та тяжкість покарання також дають підстави суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України, з огляду на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично затримано у порядку ст. 208 КПК України 09 вересня 2024 року о 17 год. 30 хв.
За таких обставин, на підставі вищевикладеного, зважаючи на правову позицію обвинуваченої, яка вину в інкримінованому їй злочині не визнає, з метою забезпечення виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, попередження від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на даній стадії суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та необхідність застосувати до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто з моменту фактичного її затримання, 09 вересня 2024 року о 17 год. 30 хв., до 17 год 30 хв. 07 листопада 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Згідно зі статтею 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 194, 197, 199, 331, 369 - 372, 376, 392-395, суд -
постановив:
Клопотання старшої слідчої Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 год 30 хв. 07 листопада 2024 року включно.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст. ст. 111, 112 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено учасникам судового провадження 11 вересня 2024 року об 11 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1