Справа № 541/1717/23
Провадження № 1-кп/541/243/2024
05 вересня 2024 року м. Миргород
Колегія суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород Полтавської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170550000354 від 27.03.2023 за ч. 1 ст. 115 КК України, -
В провадженні Миргородського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 червня 2024 року обвинуваченій ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 03 серпня 2024 включно.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 липня 2024 року обвинуваченій продовжено запобіжний захід тримання під вартою по 19 вересня 2024 року включно.
Термін обраного обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою закінчується, а судовий розгляд неможливо закінчити, в зв'язку з чим прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор обґрунтовуючи клопотання просив продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки на даний час ризики, які слугували підставою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, зокрема - передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначав, що ОСОБА_6 не працевлаштована, походження її доходів невідоме, проживала не за місцем реєстрації, а в іншому населеному пункті, на даний час постійне місце проживання відсутнє, утриманців не має, а тому необхідно продовжити запобіжний захід тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, та запобігання спробам останньої вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, а також незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Вважав, що в зв'язку з наявністю зазначених ризиків більш м'які запобіжні заходи до обвинуваченої застосовані бути не можуть. Крім того, домашній арешт застосувати неможливо у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 .Власником нерухомого майна за місцем фактичного проживання обвинуваченої є ОСОБА_8 , якому ОСОБА_6 умисно протиправно заподіяла смерть, а тому проживання у зазначеному будинку без добровільної згоди власника є фактично неможливим. За таких обставин може проживати за межами території, на яку поширюється юрисдикція суду та не підлягати постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
Обвинувачена ОСОБА_6 при вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала проти його задоволення та просила застосувати домашній арешт за місцем проживання рідної сестри за адресою: АДРЕСА_3 . Суду повідомила, що сестра надала їй письмову згоду на проживання в її житлі на момент домашнього арешту, сестра офіційно не працює та отримує пенсію по втраті годувальника, має на утриманні двох дітей, одна дитина з інвалідністю, інша відвідує школу. У сестри вона проживала в період 2020-2022 років. Від с. Вельбівка до м. Миргород дорога займає дві години, в разі зміни їй запобіжного заходу на домашній арешт планує брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції в м. Гадяч. Зазначала, що до обрання їй запобіжного заходу офіційно працювала дояркою.
Крім того із ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» надійшла заява ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 та даний будинок є її власністю, згодна дати своїй рідній сестрі ОСОБА_6 житло на момент домашнього арешту. На підтвердження надала докази реєстрації за вищевказаною адресою, документи, що підтверджують право власності на зазначене майно та довідку про доходи ОСОБА_9 .
Захисник ОСОБА_7 просив застосувати до обвинуваченої запобіжний захід цілодобовий домашній арешт за місцем проживання її сестри, зважаючи на подані обвинуваченою документи. Суду пояснив, що про офіційне працевлаштування ОСОБА_6 йому не відомо, а якби такий факт існував - про це було б зафіксовано в матеріалах кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилася, про розгляд кримінального провадження повідомлена належним чином, в раніше поданій заяві просила проводити підготовче судове засідання та судовий розгляд без її участі (а.с. 36, т. 1).
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Застосований судом запобіжний захід тримання під вартою по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України діє на підставі ухвали суду від 22.07.2024 до 19.09.2024.
В зв'язку з неможливістю закінчити судовий розгляд до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідність вирішити питання про доцільність продовження запобіжного заходу обраного обвинуваченій.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи, внаслідок якого настала смерть особи та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років.
Обвинувачена не має засобів до існування, оскільки офіційно не працює та не має джерел доходу, однак є працездатною та має задовільний стан здоров'я, а також в неї відсутнє будь-яке майно, тому перебуваючи на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, немає міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання, свідки по даному кримінальному провадженню є її знайомими, тому зважаючи на суворість покарання, яке може бути призначене судом у випадку доведеності її винуватості у скоєнні інкримінованого злочину, може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності у випадку доведеності її винуватості у скоєнні злочину в якому вона обвинувачується. Тому застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків.
Зважаючи на вищевказані обставини та беручи до уваги позицію Європейського суду з прав людини яка визначає, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи якими є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення вважає лише запобіжний захід, тримання під вартою, здатний запобігти доведеним ризикам.
З вищенаведених обґрунтувань суд не знаходить підстав для обрання до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу.
На даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершений, ризики, продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, які неможливо попередити іншим способом продовжують існувати, тому необхідно клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії обраного запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин в якому обвинувачується ОСОБА_6 спричинив загибель людини підстави для визначення застави відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 369, 376 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів по 03 листопада 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, однак ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3