Справа № 932/7657/24
Провадження № 1-кс/932/2501/24
09 вересня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП №7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного за ч.1 ст.114-1 КК України,
в межах кримінального провадження №12024041640001131 від 07.09.2024, слідчий суддя, -
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що 06.09.2024, близько 23:45 год., ОСОБА_4 , маючи при собі горючу рідину підпалив автомобіль «Mitsubishi L200» із реєстраційним номером НОМЕР_1 та знаками, схожими на позначки військових. При цьому останній знімав подію на відео.
У клопотанні зазначено про внесення відомостей за вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення ОСОБА_4 про підозру за ч.1 ст.114-1 КК України та існування щодо нього ризиків, що передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Сторона обвинувачення вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в мінімальному розмірі та покладення певних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, навів пояснення, аналогічні фабулі клопотання.
Підозрюваний заперечив факти викладені в підозрі, зазначив що відеокамеру він здав в оренду незнайомій собі, відеозаписів зроблених нею не бачив, бляшку із розчинником йому підкинули при затриманні.
Щодо задоволенні клопотання заперечив, вказав про відсутність коштів для застави, пояснив, що, займається крипто валютами, його дохід становить близько 20 тис. грн. на місяць. Вказав, що не одружений, дітей чи утриманців не має, проживає з дівчиною.
Захисник вказав на необґрунтованість підозри та відсутності прямих доказів наявності вказаних слідчим ризиків. Звернув увагу, що пошкоджений автомобіль не належить особі, залученій у якості потерпілого. Проси відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, заперечення підозрюваного, захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру, 07.09.2024, за №12024041640001131, внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
07.09.2024 о 07:09 год. ОСОБА_4 затримано біля будинку АДРЕСА_2 . Сторона захисту вказувала, що затримання відбулося близько 07:00 год., проте логічних пояснень чи доказів щодо цього не надала.
07.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.114-1 КК України.
Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_4 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчим надано: протокол прийняття про вчинене кримінальне правопорушення та протокол допиту потерпілого який вказує, що є військовослужбовцем та користується автомобілем зеленого кольору із коричневими військовим тонуванням (загалом захисного кольору), наданим йому керівником підрозділу; протокол огляду місця події та акт про пожежу у яких зафіксовано факт підпалу автомобіля зеленого кольору; протоколом затримання ОСОБА_7 під час якого було вилучено балаклаву, відеокамеру, запальничку, пляшку із розчинником; протоколом обшуку у житлі ОСОБА_7 під час якого було вилучено дві пляшки розчинника, коробку та чек щодо відеокамери; протокол перегляд відеозапису із відеокамери на якому відображено події підпалу автомобіля.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За приписами ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування, на цьому етапі досудового розслідування, є вагомими, щоб свідчити про причетність останнього до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
Заперечення сторони захисту про залучення до участі у справі неналежного потерпілого не впливають на обґрунтованість підозри.
Версія сторони захисту про надання камери сторонній особі, враховуючи часові межі підпалу та затримання підозрюваного виглядає неправдоподібною, а покликання на факт підкинення блішки із розчинником спростовується фактом виявлення у підозрюваного також відеокамери, балаклави та запальнички та фактом виявлення у нього в дома ще двох пляшок із розчинником.
Щодо виду запобіжного заходу та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, зазначаю наступне.
Враховуючи приписи ч.6 ст.176 КПК України, щодо підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виключно у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим, враховую також наступне: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному - позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; вік та стан здоров'я підозрюваного, які не перешкоджають реалізації ризиків; відсутність соціальних зв'язків підозрюваного; відсутність у підозрюваного місця роботи (зворотного стороною захисту не доведено).
Проаналізувавши наведене вважаю доведеними ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також можливості вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від відповідальності особисто та можливих співучасників злочину.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи вищевказане, а також зважаючи на те, що підозрюваним не вказано жодних доводів, які б вказували на можливість та достатність застосування до нього більш м'якших запобіжних заходів, приходжу до висновку, що перебування підозрюваного під вартою, на даному етапі розслідування, буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
При цьому, враховуючи позицію сторони обвинувачення та повідомлені підозрюваним дані про його доходи, визначаю заставу в середньому, встановленому законом для даного виду злочину, розмірі та покладаю на підозрюваного обов'язки, яких він зобов'язаний дотримуватися в разі внесення застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
лопотання слідчого задовільнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з 07:30 год. 07.09.2024.
Визначити заставу в розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 136 260 грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора та слідчого;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися з м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього даною ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали встановити до 03.11.2024.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 13.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1