Справа № 127/29784/24
Провадження № 2-н/127/4064/24
11 вересня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Суд, розглянувши зазначену заяву, додані до неї документи вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Положеннями ст.19 ЦПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. Так, ч.3 ст.19 ЦПК визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
З огляду на викладене суд констатує, що наказне провадження є безспірним, тобто в такому порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Згідно із ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
На виконання вимоги цієї норми закону суд звернувся до повноважного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи (Єдиного державного демографічного реєстру) щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №778645 від 10.09.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Поряд з цим, згідно доводів заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та за цією ж адресою споживає послугу ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розподілу природного газу, за яку не здійснює оплату, що призвело до виникнення заборгованості.
Беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 є споживачем послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , суду не надано.
Крім того згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.09.2024, об'єкт постачання послуг ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 7, перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З викладеного у суду виникає сумнів у безспірності вимог заявника щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу у повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, за наявності сумніву щодо порушеного права заявника у зв'язку з наданням боржнику ОСОБА_1 послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , суд приходить до висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись ст. 165, 166, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: