Справа № 127/29307/24
Провадження № 2/127/4229/24
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено повну дійсну адресу проживання або перебування відповідача, зокрема в частині зазначення назви вулиці, що не відповідає діючій адресній схемі м. Вінниці згідно затвердженого у Додатку переліку назв за рішенням Вінницької міської ради від 01 березня 2011 року № 167 «Про затвердження назв вулиць, проспектів, бульварів, провулків, площ м. Вінниці», зі змінами від 26 червня 2016 року та наступними перейменуваннями їх топонімів.
Також, відповідно до п. 5. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.5 ст. 177 ЦПК України). Обов'язок подання доказів разом з поданням позовної заяви передбачений ч.2 ст. 83 ЦПК України.
З поданої позовної заяви слідує, що позивач з посиланням зокрема на положення ст. 612, 849, 852, 865, 866 ЦК України зазначає про обставину укладення в червні 2021 року між сторонами в усній формі договору побутового підряду щодо облаштування квартири натяжними стелями. На виконання умов вказаного договору позивачем було передано відповідачу в якості завдатку кошти в сумі 100 доларів США, однак в обумовлений строк до грудня 2020 року відповідач свої зобов'язання не виконав та до ремонтних робіт узагалі не приступив, переписка з ним в телефонному месенджері з даного приводу та вимогою повернути завдаток залишилась без результату.
Разом з тим, вказуючи про наведені вище обставини, зокрема про наявність між сторонами договірних зобов'язань та їх порушення відповідачем, позовна заява не містить даних щодо об'єкту нерухомості, ремонті роботи в якому були предметом договору. Не містить позовна заява і зазначення будь-яких доказів, які б вказували на укладання договору та визначення його умов в присутності свідків.
Вказуючи про наявність договірних відносин за правочином побутового підряду у розумінні ст. 865 ЦК України, позовна заява не містить будь-яких відомостей з інформацією про те, що саме з відповідачем укладався цей договір та відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, що здійснює відповідну підприємницьку діяльність з надання публічних послуг та виконання робіт, зокрема за предметом зазначеного позивачем договору.
При цьому слід зауважити, що договір побутового підряду є різновидом договору підряду. Характерною особливістю договору побутового підряду є те, що такий договір є публічним, підрядником завжди виступає особа, що здійснює підприємницьку діяльність, зокрема, фізична особа-підприємець (правова позиція Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 07 квітня 2021 року по справі №569/22592/18).
Крім того, вказуючи у позовній заяві на обставину неконкретизованої дати укладення між сторонами договору побутового підряду в червні 2021 році та обумовлений договором строк виконання ремонтних робіт до грудня 2020 року, позовна заява в цій частині не містить зазначення жодних доказів щодо цього та є суперечливим з огляду на звичайний стан перебігу календарного часу. Позивачу необхідно визначитись із наведеними ним обставинами в обґрунтування позовної заяви та зазначити докази по ним.
Також, вказуючи в обґрунтуваннях позову на обставину укладення з відповідачем договору підряду в усній формі, повивач не звернув увагу на самі положення ст. 206 ЦК України щодо самої можливості укладення договорів в усній формі (реальні договори). Слід звернути увагу, що договір підряду, в розумінні ст. 638, 837 ЦК України, за своєю правовою природою є консенсуальним, двосторонній та оплатний. Причому консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, що направила оферту, акцепту. В оферті та в акцепті щодо виконання підрядних робіт повинна бути чітко виражена воля осіб щодо істотних умов договору. Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін (правова позиція Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року по справі №523/6003/14-ц).
Наразі у позовній заяві не зазначено обставин яким саме чином відповідач пропонував та погоджував з позивачем характер, обсяг, якість роботи, строки її виконання та порядок її прийняття замовником, чи надавав позивачу необхідну та достовірну інформацію про запропоновану роботу, її види та особливості, ціну та форму оплати роботи, у т.ч. попередню часткову оплату роботи, тощо.
Також, звертаючись до суду з вимогою про стягнення коштів, які позивач сплатив, як зазначає у формі завдатку на придбання матеріалів для виконання робіт, в обґрунтуваннях позову він посилається і на положення ч.2,3 ст. 849 ЦК України, яка передбачає право замовника на відшкодування збитків за невиконання або неналежне виконання підрядних робіт. При цьому одночасно, в розумінні ст. 22 ЦК України у позовній заяві не зазначає в чому саме полягають заявлені ним до стягнення збитки, чим підтверджуються їх виникнення та в якому розмірі.
У даному випадку слід звернути увагу позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14 квітня 2021 року по справі №340/76/16-ц, якою вказано, що передбачене ч.2 ст. 849 ЦК право на відмову від договору не є безумовним і пов'язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим) - як підставу позову, з урахуванням умов договору, а отже і правову природу заявленої до стягнення суми (збитки чи безпідставно збережене майно).
Отже, враховуючи положення ст. 22, 570, 873 ЦК України та наведене вище, позивачу необхідно визначитись з обґрунтуваннями позову відповідно до обраного ним способу захисту порушеного майнового права за предметом позовних вимог. Також звернути увагу на підсудність такої категорії справ.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору, зазначення та надання доказів тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: