вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.09.2024р. Справа № 904/2693/24
За позовом: Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, м. Дніпро
До: Фізичної особи-підприємця Кулешова Євгена Борисовича, м. Дніпро
Про: стягнення 227 747,72грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
КП «Теплоенерго» ДМР (позивач) звернулось до суду з позовом до ФОП Кулешова Є.Б. (відповідач) про стягнення 277 747,72грн. (в т.ч.: 158 560,39грн. - основна заборгованість, 27 870,89грн. - інфляційні збитки, 8 882,62грн. - 3% річних та 32 433,82грн. - пеня). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №060243 від 01.03.2007р. в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з теплопостачання.
Ухвалою суду від 24.06.24р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
ФОП Кулешов Є.Б. (відповідач) своїм правом на подання відзиву на позов не скористалося, ухвала суду від 24.06.24р., яка направлялась за адресою місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил). Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка, які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв'язку з відсутністю адресата.
Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.03.07р. між МКП «Дніпровські міські теплові мережі» (в подальшому КП «Теплоенерго» ДМР (енергопостачальна організація) та ФОП Кулешовим Є.Б. (споживач) було укладено договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 060243, відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1).
Згідно з п. 2.1 теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб); гаряче водопостачання - протягом 350 діб; технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою; кондиціонування повітря - по мірі необхідності.
У разі порушення енергопостачальною організацією умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. (п. 3.1.5). Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором. (п. 3.2.2). Облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановленим на вводах за адресою: м. Дніпро, просп. Героїв, буд. 12 розрахунковим способом (п. 5.2). Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації у письмовій формі звіт про фактичне споживання теплової енергії, в термін до 20 числа поточного місяця (п. 5.5). Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів. (п. 6.1). Тариф для розрахунків за цим договором складає теплова енергія (1 Гкал) - 251,77грн. (п. 6.2). Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4. (п. 7.2). Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів. (п. 7.4). В разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 8.2.3). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін. (п. 11.4).
На виконання умов договору позивачем здійснено поставку відповідачу теплової енергії протягом опалювальних періодів з листопада 2021р. по березень 2022р., з листопада 2022р. по березень 2023р. на загальну суму 158 560,39грн., про що складені акти прийому-передачі послуги за договором №№ 060243 від 01.03.2007р. , в яких зазначені обсяг та вартість спожитого тепла.
Також між представниками позивача та відповідача підписані акти споживання теплової енергії за періоди з 01.11.2021р. по 22.11.2021р., з 22.11.2021р. по 21.12.2021р., з 21.12.2021р. по 30.01.2022р., з 30.01.2022р. по 26.02.2022р., з 26.02.2022р. по 31.03.2022р., з 02.11.2022р. по 31.11.2022р., з 30.11.2022р. по 31.12.2022р., з 31.12.2022р. по 31.01.2023р., з 31.01.2023р. по 28.02.2023р., з 28.02.2023р. по 22.03.2023р.
Відповідно до актів прийому-передачі теплової енергії позивачем виставлені рахунки відповідачу, які були разом з актами направлені на електронну пошту відповідача.
Отже, з урахуванням вихідних та неробочих днів, датою початку порушення зобов'язання є: за листопад 2021р. - Акт та рахунок отримано 08.12.2021р., граничною датою внесення плати є 13.12.2021р., зобов'язання порушено з 14.12.2021р.; за грудень 2021р. - Акт та рахунок отримано 12.01.2022р., граничною датою внесення плати є 17.01.2022, зобов'язання порушено з 18.01.2022р.; за січень 2022р. - Акт та рахунок отримано 10.02.2022р., граничною датою внесення плати є 15.02.2022р., зобов'язання порушено з 16.02.2022р.; за лютий 2022р. - Акт та рахунок отримано 18.03.2022р., граничною датою внесення плати є 23.03.2022р., зобов'язання порушено з 24.03.2022р.; за березень 2022р. - Акт та рахунок отримано 12.04.2022р., граничною датою внесення плати є 18.04.2022р., зобов'язання порушено з 19.04.2022р.; за листопад 2022р. - Акт та рахунок отримано 09.12.2022р., граничною датою внесення плати є 14.12.2022р., зобов'язання порушено з 15.12.2022р.; за грудень 2022р. - Акт та рахунок отримано 06.01.2023р., граничною датою внесення плати є 11.01.2023р., зобов'язання порушено з 12.01.2023р.; за січень 2023р. - Акт та рахунок отримано 08.02.2023р., граничною датою внесення плати є 13.02.2023р., зобов'язання порушено з 14.02.2023р.;
Таким чином, відповідно до пункту 7.4 договору з урахуванням положень ст. 254 ЦК України строк оплати за поставлену теплову енергію є таким, що настав.
Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманої теплової енергії не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 158 560,39грн. Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною шостою статті 25 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно з частинами першою, третьої статті 74, частиною першою
статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної оплати спожитої теплової енергії на суму 158 560,39грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу шляхом надання належних доказів, не спростував.
За прострочення виконання зобов'язання на підставі п. 8.2.3 договору позивач нарахував пеню за період прострочення з 14.12.21р. по 11.10.23р. в сумі 32 433,82грн., розрахунок якої здійснено виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України. Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені, судом порушень не встановлено.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 882,62грн. за період з 14.12.21р. по 12.06.24р. та інфляційних втрат у розмірі 27 870,89грн. за той самий період. Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 227 747,42грн., з яких: 158 560,39грн. - основний борг, 27 870,89грн. - інфляційні збитки, 8 882,62грн. - 3% річних та 34 433,82грн. - пеня.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця Кулешова Євгена Борисовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача - Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, буд. 29, офіс 504; код ЄДРПОУ 32688148): 158 560,39грн. - основного боргу, 27 870,89грн. - інфляційних збитків, 8 882,62грн. - 3% річних, 34 433,82грн. - пені та 2 732,97грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності .
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 11.09.24р.
Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.