11.09.2024 м.Дніпро Справа № 908/2078/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 (повний текст рішення складено 01.02.2024, суддя Левкут В.В.) у справі № 908/2078/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС» (пр. Героїв Харкова, буд. 64-А, м. Харків, 61001)
до відповідача Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, буд. 11, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312)
про стягнення 92334,73 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС» шляхом застосування підсистеми “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 26.06.2023 звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області 92334,73 грн. основного боргу за договором на постачання електричної енергії споживачу № 36/22-ЗП/55-21 від 22.12.2021.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати вартості отриманої електричної енергії за період з лютого по липень 2022 року. За твердженням позивача, в порушення умов договору відповідач вартість поставленої у спірний період електроенергії та послуг з розподілу електроенергії не сплатив, що призвело до утворення у нього заборгованості за поставлену електричну енергію в розмірі 92334,73 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 6, 11, 525, 526, 530, 610, 627, 629, 688, 690, 692, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 179, 265, 275, 276 ГК України, ст.ст. 4, 56, 57, 58 Закону України “Про ринок електричної енергії», позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024, у даній справі, позов задоволено.
Стягнуто з Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, буд. 11, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312; ідентифікаційний код 37968956) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС» (пр. Героїв Харкова, буд. 64А, м. Харків, Харківська область, 61001; ідентифікаційний код 43709245) 92334,73 грн. (дев'яносто дві тисячі триста тридцять чотири грн.73 коп.) основного боргу та 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.) судового збору.
Задовольняючи позов, суд виходив із наявності договірних відносин між учасниками спору та споживання електричної енергії, яка залишилась неоплаченою відповідачем.
Не погодившись з вказаним рішенням, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить: поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду; скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. Апеляційну скаргу розглядати за участі представника прокуратури. Повідомити Запорізьку та Дніпропетровську обласні прокуратури, а також сторони про час та місце судового засідання.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд не з'ясував обставин, що мають значення для справи. Також судом порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 6, 11, 526, 610, 629, 655, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 56, 57, 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. ст. 13, 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. ст. 13, 73, 74, 79, 96, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку чим вказане рішення суду підлягає скасуванню із подальшою відмовою в задоволенні позову.
Зокрема посилається на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи Мелітопольське УДКСУ на час виникнення спірних правовідносин та наразі є місто Мелітополь, яке відноситься до Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області (а.с. 47).
У свою чергу згідно із наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» та від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено дату початку тимчасової окупації Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області з 25.02.2022.
Частиною 2 статті 13-1 Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями (частина 1 статті 13-1 Закону).
З огляду на ці норми висновується, що послуга фактично не могла надаватись, унаслідок чого обоє'язку у Мелітопольського УДКСУ зі сплати за постачання електричної енергії не виникає.
Також слід зазначити, що частиною 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Частинами 3 та 6 ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території. На тимчасово окуповану територію поширюються норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» з урахуванням того, що електронні платіжні засоби, емітовані на тимчасово окупованій території, у тому числі мобільні платіжні інструменти, не можуть використовуватися на іншій території України з метою ініціювання переказу коштів. (3) Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється. (6)
За наведених обставини Господарським судом Запорізької області внаслідок стягнення оскаржуваним рішенням коштів з Мелітопольського ДКСУ на користь ТОВ «ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС» фактично порушуються наведені приписи законодавства та заборона їх переказу між тимчасово окупованою територією та іншою територією України.
Також, за відсутності належних та допустимих доказів, суд всупереч ст. ст. 6, 11, 526, 610, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 56, 57, 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. ст. 13, 73, 74, 77, 79, 236 Господарського процесуального кодексу України дійшов передчасного висновку про споживання відповідачем електричної енергії у спірний період та, відповідно, про виникнення обов'язку щодо її оплати.
На даний час неможливо від слідкувати, яка саме електрична енергія поставлялась на тимчасово окуповану територію а також, враховуючи лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-23 Позивачем не надано достатніх доказів поставки ним електричної енергії на тимчасово окуповану територію, де зараз свою діяльність здійснюють представники окупаційної влади за підтримки військових формувань Російської Федерації.
Щодо наявності підстав для представництва та необхідності захисту інтересів держави, Запорізька обласна прокуратура зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Оскаржуваним рішенням суду задоволено вимоги до Мелітопольського УДКСУ. Стягнуто з бюджетної установи 92 тис. грн за Договором № 36/22- ЗП/55-21, джерелом фінансування якої визначено Державний бюджет України.
У свою чергу правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а їх безпідставне стягнення такому суспільному інтересу не відповідає.
Також безпідставне стягнення бюджетних коштів підриває матеріальну і фінансову основу держави в цілому, зокрема, грубо порушує національні, економічні та суспільні інтереси держави, а також може призвести до неналежного та неефективного використання бюджетних коштів, порушення збалансованості бюджетної системи. Вказане актуалізується в умовах запровадження воєнного стану в країні.
Щодо обґрунтування неналежного здійснення захисту інтересів держави Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області.
Відповідно до інформації Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 18.04.2024 № 04-08.3-10/3183 Мелітопольське УДКСУ не може представляти свої інтереси в суді як самостійна юридична особа, оскільки у роботі їх працівників з 01.03.2022 встановлено простій до закінчення обставин, що створюють загрозу життю і здоров'ю працівників, який триває по теперішній час. Жодним нормативно- правовим актом до цього часу не визначено правонаступника прав та обов'язків Мелітопольського УДКСУ для здійснення представлення його інтересів в суді. Більш того, посади керівництва та фахівців є вакантними. Від так, жодна особа не може бути уповноважена на представництво інтересів Мелітопольського УДКСУ в суді, у тому числі і у межах даної справи.
Інформацію про видання наказу щодо простою було доведено ГУДКСУ у Запорізькій області листом від 12.10.2023 № 01-12-10/6451, зокрема, до Господарського суду Запорізької області, із проханням її врахування при надходженні до суду документів.
Вказане знайшло також своє підтвердження у листі ГУДКСУ у Запорізькій області листом від 30.05.2024 № 04-08.3-06/4299, відповідно до якого не встановлено для Мелітопольського УДКСУ бюджетних асигнувань для проведення витрат (у тому числі на сплату судового збору) та не затверджено кошторис витрат на 2023 та 2024 роки.
Одночасно, відповідно до Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 №1280, вони підпорядковані та контролюються відповідним Головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
За наведених приписів законодавства Мелітопольське УДКСУ підпорядковується та контролюється ГУ ДКСУ у Запорізькій області.
Також, відповідно до Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого вищевказаним наказом Міністерства фінансів України, ГУ ДКСУ у Запорізькій області здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Виконуючи відповідні функції, ГУ ДКСУ у Запорізькій області листом від 18.04.2024 № 04-08.3-10/3183 звернулось до обласної прокуратури та просило вжити заходів до представництва державних інтересів у спірних правовідносинах.
З вищенаведеного вбачається, що уповноваженим органом влади у спірних правовідносинах є Головне управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області.
Відповідно до ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
ГУ ДКСУ у Запорізькій області не брало участі у розгляді Господарським судом Запорізької області справи № 908/2078/23.
За результатами ознайомлення з матеріалами вказаної справи та відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень не виявлено фактів захисту Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області державних інтересів після ухвалення Господарським судом Запорізької області оскаржуваного рішення.
З огляду на вищевказані обставини на адресу ГУ ДКСУ у Запорізькій області обласною прокуратурою скеровано лист від 17.05.2024 № 15/2-2480-24. Прокуратурою повідомлено про можливе порушення державних інтересів у зв'язку з прийняттям оскаржуваного судового рішення. Запропоновано самостійно оскаржити його в апеляційному порядку.
Листом від 30.05.2024 № 04-08.3-06/4299 (отримано Запорізькою обласною прокуратурою 03.06.2024) ГУ ДКСУ у Запорізькій області повідомило про неможливість подання апеляційної скарги у справі № 908/2078/23, оскільки не є стороною цієї справи, є окремою юридичною особою, не є учасником спірних правовідносин, не має в наявності первинних документів щодо укладення та виконання Договору № 36/22-ЗП/55-21.
З викладених обставин вбачається нездійснення вказаним уповноваженим органом захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.
З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, лише після з'ясування позиції уповноваженого органу щодо спірних правовідносин, з'явилась об'єктивна можливість подати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/2078/23.
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддямивід 17.06.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/2078/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/2078/23.
02.07.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/2078/23.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2024 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновити строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/2078/23. Визначено, що розгляд питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, у справі № 908/2078/23 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
06.08.2024 від Головного управляння Державної казначейської служби України у Запорізькій області до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, якою повідомлено про те, що відповідно до положень Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, на адресу Головного управління 15.04.2024 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС» про виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 по справі № 908/2078/23 про стягнення з Мелітопольського Управління Державної казначейської служби України Запорізької області (далі по тексту - Мелітопольське УДКСУ) 92 334,73 грн основного боргу та 2 147,20 грн судового збору.
За змістом рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 по справі № 908/2078/23 предметом спору по вказаній справі була заборгованість Мелітопольського УДКСУ за поставлену електричну енергію у період з лютого по липень 2022 року.
В свою чергу, Мелітопольська міська територіальна громада, до складу якої входить місто Мелітополь, ще станом на 25 квітня 2022 року входила до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, який набрав чинності 26.04.2022 та втратив чинність 27.12.2022. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, місцезнаходженням Мелітопольського УДКСУ є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України. Отже, судом першої інстанції не було досліджено питання щодо здійснення Мелітопольським УДКСУ своєї діяльності за адресою: вул. Михайла Грушевського, буд. 11, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312 після введення воєнного стану в Україні, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для її розгляду.
Мелітопольське УДКСУ не може представляти свої інтереси в суді як самостійна юридична особа, оскільки у роботі його працівників з 01.03.2022 до закінчення дії обставин, що створюють загрозу життю і здоров'ю працівників, встановлено простій, який триває по теперішній час.
Відповідно до Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1060/27505, Управління Державної казначейської служби України та відділення Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення підпорядковані Державній казначейській службі України та відповідному Головному управлінню Державної казначейської служби України в Автономній республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Оскільки Головне управління не було стороною по справі № 908/2078/23, є окремою юридичною особою, не є учасником спірних правовідносин, не має в наявності первинних документів стосовно предмету спору по справі, то з метою забезпечення захисту інтересів держави, Головне управління листом від 18.04.2024 № 04-08.3-10/3183 звернулось до Запорізької обласної прокуратури з повідомленням щодо необхідності представництва інтересів держави по справі № 908/2078/23.
Листом від 22.05.2024 № 15/2/2480-24 Запорізька обласна прокуратура повідомила на адресу Головного управління, що за наслідками ознайомлення з матеріалами справи № 908/2078/23 розпочато процедуру встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у відповідних правовідносинах.
Листом від 06.06.2024 № 15/2/2480-24 Запорізька обласна прокуратура повідомила на адресу Головного управління, що нею буде вжито заходи представницького характеру та внесено до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу в інтересах держави по вищевказаній справі.
Листом від 11.06.2024 № 15/2/2480-24 Запорізька обласна прокуратура повідомила на адресу Головного управління про подання апеляційної скарги по справі № 908/2078/23.
Згідно з положеннями статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» у разі порушення або загрози порушення інтересів держави представництво інтересів держави у суді може здійснюватись прокурором.
Процесуальне представництво прокурором не може бути поставлено у формальну залежність від відповідного органу влади. Оскаржуваним судовим рішенням задоволено вимоги щодо стягнення коштів з Мелітопольського УДКСУ, джерелом фінансування якого визначено Державний бюджет України. В свою чергу, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять значний суспільний інтерес, а їх безпідставне стягнення не відповідає такому суспільному інтересу, порушує суспільні інтереси держави, може привести до неналежного та неефективного використання бюджетних коштів.
Оскільки органи Державної казначейської служби України позбавлені можливості самостійно звернутись до суду за захистом порушеного права, що виникло внаслідок, прийняття Господарським судом Запорізької області рішення від 29.01.2024 по справі № 908/2078/23, належним способом захисту інтересів держави у даному випадку є саме представництво інтересів держави прокурором, який уповноважений на це законодавством.
Крім того, як зазначено у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 21.04.2023 №431620.5/7-23, копію якого Запорізькою обласною прокуратурою до апеляційної скарги, у разі неможливості відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу та визначити від чиїх мереж здійснюється розподіл та куди надходить вироблена електрична енергія під час окупації території - покази по об'єктах споживачів, розташованих на окупованій території, як щодо споживання так і щодо генерації, мають прийматись рівними нулю, а вирішення питання щодо розрахунків за електричну енергію має бути вирішено після деокупації території. Отже, питання проведення Мелітопольским УДКСУ розрахунків за електричну енергію, спожиту за час його знаходження на тимчасово непідконтрольній українській владі території, має бути розглянуто після деокопації відповідної території. Головне управляння вважає, що у даній справі наявні всі підстави для представництва прокурором інтересів відповідача у суді, підтримує апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури та просить задовольнити її в повному обсязі.
Під час дослідження матеріалів справи, колегією суддів апеляційного господарського суду було встановлено наступне.
Наразі, ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" до Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1 593 623,84 грн.
Так, у справі №908/1162/23, сторони 31.12.2021 уклали договір про постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - Лікарня, відповідач). З 25.02.2022 місто Мелітополь, в якому знаходилася Лікарня, окуповано, будівлі Лікарні захоплені представниками окупаційної влади, а із серпня 2022 року Лікарня здійснює свою діяльність на території міста Запоріжжя. Однак договір про постачання електричної енергії сторони не розірвали і позивач продовжував здійснювати електропостачання для забезпечення потреб електроустановок Лікарні відповідно до умов договору включно по грудень 2022 року.
Ухвала Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 908/1162/23 мотивована необхідністю відступлення від висновку від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховано, що у справі № 908/1162/23, як і у справі № 910/9680/23, йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини у цих справах є подібними і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Ухвалою від 19.04.2024 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла справу № 908/1162/23 до розгляду.
Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 ч.1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
За таких обставин, враховуючи, що об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду переглядається судове рішення у правовідносинах, подібних тим, що розглядаються в рамках даної справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №908/2078/23 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Зупинити провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/2078/23 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін